Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Аліфанова Т.Ю.,

від відповідача – ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" – Євстіфєєва Ю.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" на постанову Господарського суду м. Києва від 27.07.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року по справі № 32/227-А за позовом ДПІ в Голосіївському районі м. Києва до ТОВ "Атекс Ц" та ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" про визнання недійсним договору та стягнення суми.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду м. Києва від 27.07.2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року, позовні вимоги ДПІ в Голосіївському районі м. Києва до ТОВ "Атекс Ц" та ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" про визнання недійсним договору та стягнення суми – задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" 22.12.2006 року звернулися з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою вищого адміністративного суду України від 13.03.2006 року відповідачу продовжено строк, касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" ТОВ просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, п.1 ст. 11 КАС України, п.1 ст. 207 Господарського кодексу України, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та невірно застосовано до спірних правовідносин ст. 207 Господарського кодексу України.

Крім того, відповідач вказує на те, що судами попередніх інстанцій не досліджений причинно – наслідковий зв’язок між укладенням Договору та спричиненням збитків Державі, не досліджено ту обставину, що на даний час Відповідачі є належним чином зареєстрованими юридичними особами з відповідною цивільної правоздатністю та дієздатністю, не доведено наявність умислу з боку ТОВ "Атекс Ц" на ухилення від сплати податків та умислу хоча б однієї із сторін на досягнення мети завідома суперечної інтересам держави.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з врахуванням наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ДПІ в Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним договору (господарського зобов’язання) №20/01-05 від 20.01.2005р., укладеного між ТОВ "Атекс Ц" та ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" та зобов’язуючи ТОВ "Атекс Ц" повернути ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" грошові кошти, одержані за зазначеним договором у сумі 300000,00 грн.; а також стягуючи з ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" в доход Державного бюджету України вартість послуг, отриманих за цим договором у сумі 300000,00 грн., суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2004 у цивільній справі №2-6570/16 2004 рік визнані недійсними установчі документи ТОВ "Атекс Ц", статут та свідоцтво про його реєстрацію платником ПДВ.

З такими висновками суду в повні мірі погодитися не можна з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що 20.01.2005 р. між ТОВ "Атекс Ц" (Виконавець) та ВАТ АК "Київреконструкція" (Замовник) був укладений договір про виконання робіт №20/01-05, за умовами якого Виконавець зобов’язується виконати проектну документацію для реконструкції приміщення за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 11-а, а Замовник – прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим Договором.

03.02.2005 року сторонами складено акт виконаних робіт № 3, відповідно до якого Виконавцем виконані роботи згідно договору № 20/01-05 від 20.01.2005 та передана Замовнику розроблена документація – "Проект реконструкції будівлі адміністративного призначення по вул. Краківська, 11-а в м. Києві". Вартість робіт складає 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ 50 000,00 грн.

По зазначеній господарській операції відповідач ТОВ "Атекс Ц" видало ВАТ АК "Київреконструкція" податкову накладну від 03.02.2005 року № 372 на суму 300000,00 грн., в тому числі ПДВ 50000,00 грн.

Факт оплати ВАТ АК "Київреконструкція" вартості виконаних робіт на користь ТОВ "Атекс Ц" позивач не заперечує.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2004 року у цивільній справі № 2-6570/16 2004 рік за позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ТОВ "Атекс Ц", Гойденко С.А., Тищук Н.В., третя особа: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Атекс Ц", установчі документи, статут ТОВ "Атекс Ц" та свідоцтво про його реєстрацію платником ПДВ визнані недійсними.

За наведених обставин суди прийшли до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Водночас, задовольняючи позов, судами попередніх інстанцій не враховано того, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову.

Також слід зауважити, що як на доказ наявності умислу з боку ТОВ "Атекс Ц" на здійснення протиправної та суперечної інтересам держави і суспільства діяльності, зокрема, укладення спірної угоди, суди посилаються на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2004 року, яким визнано недійсними установчі документи ТОВ "Атекс Ц", статут та свідоцтво платника ПДВ.

При цьому судами не враховано, що юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними має бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави.

Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", чинного на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ч. 2 згаданої статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суди не встановили, а відповідач і не посилався та не доводив обізнаність позивача щодо обставин державної реєстрації його контрагента, здійснення господарської діяльності, сплати ним податків.

Згідно п.25 Наказу ДПА України № 79 від 01.03.2000 року (z0208-00) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429 (z0208-00) "Про затвердження Положення про Реєстр платників податку на додану вартість", свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Зазначеним пунктом Наказу ДПА України № 79 від 01.03.2000 року (z0208-00) також встановлено, що акт про анулювання Свідоцтва зберігається в реєстраційній частині облікової справи платника податків, копія акта надсилається особі, що виключена з реєстру, ліквідаційній комісії, власнику, уповноваженій (довіреній) особі тощо.

Доказів виключення ТОВ "Атекс Ц" з державного реєстру позивачем не надано, а судами при вирішенні справи не з’ясовувалася дата виключення ТОВ "Атекс Ц" з Реєстру платників податку на додану вартість та чи було зазначене свідоцтво у нього вилучено.

Крім того, при прийнятті рішення щодо повернення отриманих ТОВ "Атекс Ц" за спірним договором коштів контрагенту – ВАТ АК "Київреконструкція" та стягнення в доход держави вартості отриманих останнім робіт, судами попередніх інстанцій не враховано положень ст. 250 Господарського кодексу України, згідно якої, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При новому розгляді справи, судам необхідно врахувати наведене, повно і всебічно з’ясувати обставини справи.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції, в межах своєї компетенції, не має можливості усунути недоліки, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, ст. 227, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" задовольнити частково, постанову Господарського суду м. Києва від 27.07.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.