Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого- судді: Бутенка В.І.

суддів: Горбатюка С.А., Сороки М.О.,

Панченка О.І., Штульмана І.В. (доповідач)

при секретарі: Сторчоус Н.А.

за участю представників позивачів,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Бабухівської сільської Ради Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання рішень суб'єкта владних повноважень неправомірними та скасування рішення 21 сесії четвертого демократичного скликання від 09 грудня 2005 року, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франкіської області від 11 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франкіської області від 19 вересня 2006 року,-

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, просить суд скасувати рішення 21 сесії четвертого демократичного скликання Бабухівської сільської Ради від 09.12.2005р. в частині вилучення в неї земельної ділянки в розмірі 0,0168га. та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2

Постановою Рогатинського районного суду від 11.07.2006р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.09.2006р., позовну заяву задоволено. Рішення і дії посадових осіб Бабухівської сільської Ради Рогатинського району визнано неправомірними, рішення 21 сесії Бабухівської сільської Ради четвертого демократичного скликання від 09.12.2005р. в частині вилучення в ОСОБА_1 земельної ділянки в розмірі 0,0168га. і передачі її ОСОБА_2 скасовано.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх та залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2008р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Постановляючи рішення суди виходили з того, що даний спір відноситься до справ адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитися не можна виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України (2747-15) , справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судами встановлено, що згідно довідок сільського Голови Бабухівської сільської Ради народних депутатів Рогатинського району Івано-Франкіської області від 29.05.2006р. №№2-7/56 та 2-7/55 ОСОБА_3 і ОСОБА_2 мають в користуванні земельні ділянки, які використовують для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства і сінокосіння, відповідно, позивачка - загальною площею 0,833га., а третя особа по справі - 0,75га. Із яких: - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель 0,833га. та 0,09га.; - для ведення особистого селянського господарства 0,25га. та 0,43га.; - для сінокосіння 0,15га. та 0,23га., відповідно.

Згідно актів зовнішніх меж землекористування вбачається, що ОСОБА_1 згоди на вилучення в неї земельної ділянки не давала.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не врахував, що третій особі по даній справі ОСОБА_230.05.2006р., на підставі рішення рішення 23 сесії Бабухівської сільської Ради, видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0972га. (серія ЯГ №306030).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з передачею земельної ділянки в користування третій особі ОСОБА_2, яка до постановлення судом першої інстанції рішення по даній справі отримала Державний акт про право власності на землю.

Предметом спору в даній справі є право користування земельною ділянкою, зокрема, відновлення порушеного права зі сторони третьої особи, яка як і позивачка, на підставі рішень владного органу використовують відповідну земельну ділянку.

Тобто між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд, закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Враховуючи положення п.4 ч.1 ст. 230 КАС України усі ухвалені в даній справі судові рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 157, 221, 223, 228, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франкіської області від 11 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франкіської області від 19 вересня 2006 року - скасувати.

Адміністративне провадження по даній справі закрити.

Роз'яснити позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.