Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Харченка В.В.

суддів: Бим М.Є.

Гончар Л.Я.

Чалого С.Я.

Шкляр Л.Т.

при секретарі: Мерзлому Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі на постанову господарського суду Львівської області від 25 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі до товариства з обмеженою відповідальністю "Кароліна ВЕСТ" про стягнення страхових внесків в розмірі 15357, 01 грн., -

У лютому 2006 року управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кароліна ВЕСТ" про стягнення страхових внесків в розмірі 15357, 01 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 25 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року в задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі відмовлено.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивач є платником єдиного податку, то він відповідно до статті 6 Указу Президента України № 727 звільняється від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32 відсотків від фактичних витрат на оплату праці працівників.

Проте, з такими висновками погодитись не можливо.

Господарськими судами встановлено, що позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та сплачує єдиний податок за ставкою 10 відсотків.

Відповідно до пункту 17 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (далі – Закон № 1251) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків та зборів, ставки та механізм справляння яких не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року (400/97-ВР) № 400-97-ВР (далі-Закон №400/97).

Статтею 1 Закону Х" 400/97 (400/97-ВР) визначено коло осіб, що є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, відповідно до пунктів 1, 3 статті 1 вказаного Закону платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу.

Крім того, пунктом 5 статті 1 Закону № 400/97 встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, що здійснюють господарські операції.

Отже обов’язок сплачувати збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування не пов’язано із статусом платника податку як суб’єкта підприємницької діяльності.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стаття 6 Указу Президента України № 727 встановлює пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування суб’єкта малого підприємництва тільки в сфері його підприємницької діяльності. Визначення поняття "підприємницька діяльність" дається у статті 42 Господарського кодексу. України. За змістом цієї норми права, підприємницька діяльність – це безпосередня самостійна систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку.

Таким чином, вказаний спір у цій справі не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом Президента України № 727, а є об’єктом регулювання іншого правового акту—Закону України № 400/97 (400/97-ВР) .

Названий же Закон не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування для суб’єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування.

Крім того, є юридично неспроможним і висновок суду апеляційної інстанції про те, що Указ Президента України № 727 має пріоритетне значення відносно Закону № 400/97 (400/97-ВР) , оскільки він суперечить конституційному принципу верховенства права.

За таких обставин суди не мали підстав для відмови у задоволенні позову.

Оскільки суди попередніх інстанцій встановили обставини справи повно і правильно, але порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень то ці рішення підлягають скасуванню. Разом з тим, колегія суддів вважає за можливе ухвалити у цій справі нове рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі задовольнити.

Постанову господарського суду Львівської області від 25 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту:

"Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі задовольнити, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кароліна ВЕСТ" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі страхові внески в розмірі 15357, 01 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.