Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Лелюку О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2005 року у справі за його скаргою на рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу. У скарзі зазначав, що з 29 липня 2002 року він звільнений з органів прокуратури за власним бажанням. 31 липня 2002 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу із заявою про призначення пенсії за вислугою років і лише 06 квітня 2004 року отримав рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про відмову в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , мотивоване тим, що відсутні підстави зарахувати йому строк строкової військової служби з 16 грудня 1982 року по 06 лютого 1985 року на території Демократичної Республіки Афганістан з розрахунку, що один місяць служби на території Демократичної Республіки Афганістан прирівнюється до трьох місяців служби в армії на території СРСР, і половини строку навчання на денному відділенні юридичного факультету Одеського державного університету з 01 вересня 1986 року по 30 червня 1991 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 грудня 2004 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу №2980 від 29 серпня 2002 року, яким відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії у відповідності до діючого законодавства України з урахуванням фактичного стажу, що дає право на пенсію.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2005 року скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 грудня 2004 року та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні скарги.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2005 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 грудня 2004 року.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 6 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.

Суд першої інстанції правильно послався на спільну постанову Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17.01.1983 р. № 59-27 (v9027400-83) "Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям", відповідно до якої передбачено зараховувати до вислуги років для призначення пенсії, один місяць служби за три місяці часу служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, що прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання - незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв'язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-ХХII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР"  (1545-12) встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

У частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. (2232-12) № 2232 зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. (1788-12) № 1788 передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Згідно зі статтею 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. (2262-12) № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. (3551-12) № 3551 учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 08.02.1994 р. № 63 (63-94-п) та затвердженому нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР проходили в період із квітня 1978 року по грудень 1989 року.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінет Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (393-92-п) від 17.07.1992 р. № 393 до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. У пункті з цієї постанови передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у її пункті 1, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час.

Апеляційний суд не врахував зазначені норми права і помилково скасував законне та обгрунтоване рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права і при вирішенні вимог позивача про зарахування д стажу роботи, що дає право на пенсію половину строку навчання в Одеському державному університеті імені I.I. Мечнікова, не спростував доводів позивача, що цей університет є вищим навчальним закладом і відповідно до диплому, виданого цим навчальним закладом, він отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство, що надало йому право займати відповідні посади в органах прокуратури. Закон України "Про прокуратуру" (1789-12) не містить конкретного переліку вищих навчальних закладів, навчання в яких зараховується до стажу, що надає право на пенсію.

Апеляційний суд безпідставно зазначив, що навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу не дає підстав вважати, що позивач закінчив вищий юридичний навчальний заклад.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про вищу освіту" (2984-14) факультет - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі як таке, що грунтується на чинному законодавстві, та скасоване помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2005 року у справі за його скаргою на рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу скасувати.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 грудня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.