ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
14 травня 2008 року м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Панченка О.Н. (доповідача),
суддів: Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Смоковича М.I.,
Чумаченко Т.А.,
при секретарі Сидорович О.В.,
за участю:
прокурора Вігура С.К.,
представника ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" - Перепелятнікова Т.Б., за довіреністю №2153 від 04.12.06,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві касаційну скаргу першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі уповноваженого органу - Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський бронетанковий ремонтний завод"
на постанову господарського суду Львівської області від 07 червня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2006 року
у справі №5/282-28/44
за позовом військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі уповноваженого органу - Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський бронетанковий ремонтний завод" до Державної податкової інспекції у місті Львові
про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року військовий прокурор Західного регіону України (далі - військовий прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі уповноваженого органу - Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський бронетанковий ремонтний завод" (далі - ДП "Львівський БТРЗ", позивач) звернувся з зазначеним позовом до суду, посилаючись на безпідставність нарахування податкового зобов'язання.
В обгрунтування позову військовий прокурор зазначив, що з 25 липня 2005 року по 05 вересня 2005 року Державною податковою інспекцією у місті Львові (далі - ДПI, відповідач) була проведена планова документальна перевірка ДП "Львівський БТРЗ" (до 01 листопада 2004 року - в/ч А1565).
За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено Акт №94/23-2/07985602 від 05 вересня 2005 року (далі - Акт) про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки останнім у 2004 році була задекларована пільга зі сплати земельного податку без погодження Львівською міською радою про звільнення від цієї сплати, і, як наслідок, підприємство не було внесено в затверджений Кабінетом Міністрів України перелік підприємств, звільнених від сплати земельного податку у 2004 році, а тому воно пільг по оплаті земельного податку не мало.
На підставі зазначеного Акту відповідачем 15 вересня 2005 року видано податкове повідомлення-рішення №902320/0/15262 про нарахування ДП "Львівський БТРЗ" податкового зобов'язання на суму 980252 грн. 14 коп., з яких: 180368 грн. 60 коп. - основний платіж за несплату податку за землю у IV кварталі 2004 року та 180368 грн. 60 коп. - штрафні санкції, а також 309757 грн. 47 коп. - основний платіж за несплату податку у I кварталі 2005 року та 309757 грн. 47 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивач, не погоджуючись з зазначеним повідомленням-рішенням, оскаржив його в а адміністративному порядку, у тому числі до Державної податкової адміністрації у Львівській області, однак в задоволенні вимог йому було відмовлено, а за результатами розгляду прийняті податкові повідомлення-рішення №902320/1/19735 від 25 листопада 2005 року та №902330/2/2044 від 06 лютого 2006 року.
Військовий прокурор Західного регіону України, як представник інтересів позивача, вважає зазначені податкові повідомлення-рішення частково безпідставними і незаконними, оскільки Законами України "Про Збройні Сили України" (1934-12)
та "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15)
передбачено звільнення установ та організацій Збройних Сил України від сплати земельних податків, а та обставина, що дане підприємство не внесено в перелік підприємств, які звільняються від сплати податку на землю у 2004 році, є наслідком бездіяльності Львівської міської ради, яка своєчасно не погодила розміри та цільове використання земельних ділянок, що належали військовій частині А1565, незважаючи на неодноразові звернення до неї з цих питань як у 2003, так і у 2004 роках.
Крім того, відповідачем при нарахуванні податкового зобов'язання не враховано, що у постійному користуванні позивача у 2004 році, перебували і перебувають земельні ділянки загальною площею 745701 м^2, з якої : 542009 м^2 використовується для виробничих потреб, 193728 м^2 - як траса для бігових випробувань техніки, 9964 м^2 - для обслуговування профілакторію, а на площі 1243 м^2 знаходяться будівлі, які передаються оренду третім особам та обкладаються земельним податком, згідно вимогам чинного законодавства.
Військовий прокурор в інтересах позивача просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача №902320/0/15262 від 15 вересня 2005 року, №902320/1/19755 від 25 листопада 2005 року та №902330/2/2044 від 06 лютого 2006 року в частині нарахування до сплати ДП "Львівський БТРЗ" податкового зобов'язання за платежем "плата за землю" і штрафних санкцій за IV квартал 2004 року у сумі 360737 грн. 20 коп.
Постановою господарського суду Львівської області від 07 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі перший заступник військового прокурора Західного регіону України, звернувшись в інтересах позивача, послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати їх рішення та задовольнити зазначені позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2004 року по 31 березня 2005 року, за результатами якої було складено Акт від 05 вересня 2005 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за сплатою земельного податку у розмірі 980252 грн. 14 коп.
За результатами апеляційного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, рішенням ДПА у Львівській області від 03 лютого 2006 року №1357/10/25-005 про результати розгляду повторних скарг, скасовано податкове повідомлення-рішення №902320/0/15262 від 15 вересня 2005 року в частині штрафних (фінансових) санкцій, застосованих з посиланням на п. п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
У зв'язку з цим ДПI у м. Львові прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2006 року за №902320/0/15262 (на підставі Акту перевірки від 05 вересня 2005 року №94/23-2/07985602), яким визначено суму податкового зобов'язання за сплатою земельного податку в розмірі 735189 грн. 11 коп. (490126 грн. 07 коп. - основний платіж та 245063 грн. 04 коп. - штрафні (фінансові) санкції).
В Акті перевірки відповідач вказує на порушення позивачем ст. ст. 2, 14 Закону України "Про плату за землю" від 03 липня 1992 року (2535-12)
, ст. 75 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27 листопада 2003 року (1344-15)
, в результаті чого останнім занижено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку на суму 490126 грн. 07 коп., а саме: VI квартал 2004 року - 180368 грн. 60 коп., I квартал 2005 року - 309757 грн. 47 коп.
Позивачем оскаржується донарахування йому суми податкового зобов'язання за VI квартал 2004 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій на цю суму.
Залишаючи без задоволення позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12)
та Закону України "Про плату за землю" (2535-12)
.
Однак судами попередніх інстанцій не враховані положення ст. 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (380-15)
та ст. 75 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15)
.
Так, судами встановлено, що ДП "Львівський БТРЗ" є правонаступником військової частини А1565, засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству оборони України.
Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновки про те, що ДП "Львівський БТРЗ" є платником земельного податку в розумінні ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12)
і пільги щодо сплати земельного податку, визначені законами про Державний бюджет України на відповідні роки, до позивача застосовуватися не можуть.
Однак з такими висновками погодитись неможливо з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 75 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15)
звільнено від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління Міністерства оборони України, а також підприємства Міністерства оборони України.
П. 1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (2542-14)
встановлено, що бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України (2542-14)
випливає, що нормативно-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Держаний бюджет України.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (2542-14)
доходи бюджету - це всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.
Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі і на податкові правовідносини, оскільки, одни м із джерел формування доходної частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема, шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобов'язань для визначеного кола суб'єктів і звільнення окремих суб'єктів господарювання від сплати певних видів податків.
Таким чином, Закон про Державний бюджет України встановлює і основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи з зазначеного, цим Законом може зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися податкові пільги та інші.
Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлено та не надано юридичної оцінки посиланням скаржника щодо знаходження на частині земельних ділянок ДП "Львівський БТРЗ" будівель, які були передані третім особам на підставі договорів оренди. Не з'ясовано, чи сплачувалися податки з цих земельних ділянок орендарями, згідно з вимогами чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що грунтуються на неповно з'ясованих обставинах, на помилковому тлумаченні законодавства, а тому, відповідно до ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, вони підлягають скасуванню, а справа №5/282-28/44 - направленню на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі уповноваженого органу - Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський бронетанковий ремонтний завод" задовольнити частково.
Постанову господарського суду Львівської області від 07 червня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2006 року скасувати.
Справу №5/282-2844 за позовом військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі уповноваженого органу - Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський бронетанковий ремонтний завод" до Державної податкової інспекції у місті Львові про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
|
Головуючий: (підпис) О.Н. Панченко
Судді: (підпис) А.С. Горбатюк
(підпис) О.В. Мироненко
(підпис) М.I. Смокович
(підпис) Т.А. Чумаченко
|
|
З оригіналом згідно.
Провідний спеціаліст Д.А. Зимненко