Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Брайка А.I.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.I.

при секретарі Iльченко О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Чернігівській області

на постанову Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2006 р.

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 р.

у справі № 18/357

за позовом Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Чернігівській області

до Приватного підприємства "Діоніс"

про стягнення 5100,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2006 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 р., позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Діоніс" в доход державного бюджету 3400,00 грн. штрафних санкцій. В решті позову відмовлено. Визнано нечинним рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Чернігівській області від 02.11.2005 р. № 250450/00/07/21/66 в частині застосування до ПП "Діоніс" фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 1700,00 грн. за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.

Судові рішення в частині задоволення позову мотивовані тим, що позовні вимоги в частині стягнення 3400,00 грн. штрафу за роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, є обгрунтованими, оскільки здійснення такої торгівлі позивачем без відповідних ліцензій мало місце. В частині відмови у задоволенні позову про стягнення 1700 грн. штрафних санкцій суди виходили з того, що приміщення магазину, в якому проводилась перевірка, не є місцем зберігання алкогольних напоїв у розумінні ст.ст. 1, 15 Закону України № 481/95 (481/95-ВР) . Суди також врахували, що за фактом перевірки незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів відносно директора ПП "Діоніс" ОСОБА_2відмовлено у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, а також те, що докази, які б підтверджували належність горілки ПП "Діоніс" під час перевірки виявлено не було, натомість показаннями свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується належність 8 пляшок горілки "Пшенична" саме ОСОБА_1 У зв'язку з цим, визнання судом нечинним рішення позивача в частині застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн. узгоджується з приписами ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Чернігівській області подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в частині стягнення 1700 грн. штрафу з ПП "Діоніс" за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка. Не погоджуючись із судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позову, регіональне управління посилається на те, що воно не зверталося з позовом про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій до позивача. В обгрунтування правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 1700 грн. за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка зазначає про неналежну якість горілки "Пшенична" у кількості 8 пляшок за ціною 7,50 грн. за пляшку, маркування такої горілки марками акцизного збору, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Наголошує на тому, що оскільки ПП "Діоніс" не має окремого складського приміщення в якому зберігаються алкогольні напої, відповідно воно зберігає та у подальшому реалізовує алкогольні напої безпосередньо у магазині "Універсам", який і є місцем зберігання алкогольних напоїв.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем прийнято рішення від 02.11.2005р. № 250450/00/07/21/66 про застосування фінансових санкцій до відповідача у розмірі 5100,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, а також за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається регіональне управління у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка та вирішено спір на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

За відсутності доказів у підтвердження факту належності 8 пляшок горілки "Пшенична" саме позивачеві, враховуючи наявність відмови у порушенні кримінальної справи за фактом незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів відносно директора ПП "Діоніс" ОСОБА_2 за відсутності складу злочину, у суду були відсутні підстави визнавати правомірність застосування до позивача фінансової санкції у відповідності до ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , оскільки факт вчинення порушення, яке б полягало у зберіганні, транспортуванні, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору, не доведений. При цьому, суди надали належну правову оцінку тій обставині, що приміщення магазину в якому проводилась перевірка не є місцем зберігання алкогольних напоїв у розумінні ст.ст. 1, 15 вказаного Закону, врахувавши, що відомості про його місцезнаходження не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, що спростовує також висновок регіонального управління стосовно зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.

Суд касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, встановивши протиправність застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 1700грн. за порушення вимог закону, яке останній не вчиняв, правильно скористався наданим ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) правом вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів відповідача, та визнав нечинним рішення позивача про застосування таких санкцій.

З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обгрунтованих судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.