Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Карася О.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників:

позивача: не викликались;

відповідача: не викликались

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Шосткинського казенного заводу "Зірка"

на постанову Господарського суду Сумської області від 01.12.2005р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2006р.

у справі №10/244-04

за позовом Шосткинського казенного заводу "Зірка"

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Шосткінський казенний завод "Зірка" (далі по тексту – позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту – відповідач, Шосткінська МДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.04.2004р. №0007021800/0, №0007011800/0, №0007001800/0, №0006211800/0, №006231800/0, №0006241800/0, №0006251800/0, №0006261800/0 та №0006271800/0.

Постановою Господарського суду Сумської області від 01.12.2005р. у справі №10/244-04 (суддя Малафєєва І.В.), яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2006р. (головуючий суддя – Слюсарева Л.В., судді Білоконь Н.Д., Фоміна В.О.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Шосткінський казенний завод "Зірка" не погоджуючись з постановою Господарського суду Сумської області від 01.12.2005р. та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2006р. у справі №10/244-04, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Шосткінського казенного заводу "Зірка" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.04.2004р. Шосткінською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №0007021800/0, №0007011800/0, №0007001800/0, №0006211800/0, №006231800/0, №0006241800/0, №0006251800/0, №0006261800/0 та №0006271800/0, якими до позивача були застосовані штрафні санкції на загальну суму 231638, 42 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято Шосткінською МДПІ на підставі акту "Про результати проведення перевірки ШКЗ "Зірка" від 15.04.2004р. №618 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов’язань по земельному податку протягом граничних строків, визначених п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", внаслідок чого, згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону, до позивача застосовано штрафні санкції.

Стосовно підтвердженого Актом перевірки порушення позивачем вимог п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне. Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зобов’язує платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов’язання.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо прострочення позивачем, згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", сплати сум податкових зобов’язань по земельному податку, які самостійно визначені ним у податкових деклараціях.

В частині висновків Акту перевірки відносно нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за несплату узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Пункт 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає штрафну санкцію (штраф) як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податку у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем правомірно, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", нараховані штрафні санкції за затримку сплати позивачем податкового боргу по земельному податку.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Сумської області від 01.12.2005р. та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2006р. у справі №10/244-04 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Шосткинського казенного заводу "Зірка" на постанову Господарського суду Сумської області від 01.12.2005р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2006р. у справі №10/244-04 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від 01.12.2005р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2006р. у справі №10/244-04 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.