Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Замезі Ю.I.

за участю ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14.06.2006 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01.11.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про зарахування пенсійного стажу та відшкодування матеріальної шкоди, завданої порушенням прав при призначенні пенсії за віком, -

встановила:

У лютому 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ в Оболонському районі м. Києва, третя особа - ГУ ПФУ в м. Києві, про зарахування пенсійного стажу та відшкодування матеріальної шкоди, завданої порушенням прав при призначенні пенсії за віком.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.06.2006 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано УПФУ в Оболонському районі м. Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту призначення та включити в період, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії періоди з 07.07.1981 р. по 20.07.1981 р., з 03.01.1988 р. по 23.05.1988 р., з 21.09.1994 р. по 03.01.1997 р. в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01.11.2006 р. вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами вірно встановлено, що ОСОБА_1 з 04.02.2003 р. призначено пенсію за віком у розмірі 141,90 грн. на місяць, яка виплачувалась з 04.02.2003 р. по 01.07.2003 р., а з 01.07.2003 р. по 01.01.2004 р. - у розмірі 150 грн. на місяць.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. (1788-12) пенсії за віком призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком та 75 процентів заробітку.

Судами правильно зроблено висновок про те, що УПФУ в Оболонському районі м. Києва не було включено до пенсійного стажу ОСОБА_1 період з 07.07.1981 р. по 20.07.1981 р., оскільки позивач відповідно до копії трудової книжки працювала на посаді головного бухгалтера Київської обласної оптової контори Укроптм'ясомолторг в період з 04.09.1980 р. по 20.07.1981 р., однак зараховано було лише період з 04.09.1980 р. по 06.07.1981 р.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) до стажу роботи одному з батьків зараховується час догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.

Позивач має дитину ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, якій видано посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, НОМЕР_1, яке діє до повноліття дитини, тому правильно зараховано до пенсійного стажу ОСОБА_1 період з 03.01.1988 р. по 23.05.1988 р. та з 21.09.1994 р. по 03.01.1997 р. догляду за дитиною до досягнення нею 12-річного віку.

Судами вірно відмовлено в задоволенні вимог про включення до пенсійного стажу періоду з 04.01.1997 р. по 03.01.1999 р., в якій позивач не працювала, а доглядала за дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, до 14 років, оскільки видача та оплата лікарняних листків по догляду за хворою дитиною віком до 14 років у розмірі 100 процентів заробітку незалежно від безперервного стажу роботи за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює, здійснюється лише при умові, що дитина потребує нагляду батьків згідно з висновком лікарської консультаційної комісії медичного закладу, в якому дитина лікується чи перебуває на диспансерному обліку (пункт 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) станом на момент догляду), а в даному випадку такий висновок лікарської консультаційної комісії медичного закладу відсутній.

Колегія суддів погоджується з тим, що не зарахування зазначених періодів в пенсійний стаж ОСОБА_1 вплинуло на розмір її пенсії з моменту введення в дію Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", тобто з 01.01.2004 р., а з 01.04.2003 р. по 01.01.2004 р. вона отримувала максимальний розмір пенсії.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14.06.2006 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01.11.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про зарахування пенсійного стажу та відшкодування матеріальної шкоди, завданої порушенням прав при призначенні пенсії за віком, - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.