К-32213/06 Про визнання протиправним та не чинним податкового повідомлення-рішення (податок на прибуток) - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу Гайсинської МДПI Вінницької області на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 та постанову господарського суду Вінницької області від 11.05.2006

у справі №15/211-06

за позовом ВАТ "АК Вінницяобленерго"

до Гайсинської МДПI Вінницької області

про визнання протиправним та не чинним податкового повідомлення-рішення

ВАТ "АК Вінницяобленерго" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про визнання протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Гайсинської ОДПI №0001641530/0 від 07.12.2005р., №0001641530/1 від 29.12.2005р., №0001641530/2 від 30.01.2006р. про застосування до ВАТ "АК Вінницяобленерго" Теплицькі ЕМ штрафу в розмірі 10 відсотків від суми узгодженого податкового зобов'язання за пп. 17.17 п.7.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000р. (2181-14) , а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок відносно безпідставно стягнутої пені в сумі 820,74 грн.

Постановою господарського суду Вінницької області від 11.05.2006, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 у справі №15/211-06, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Гайсинською МДПI проведено перевірку ВАТ "АК Вінницяобленерго" за період з 23.05.2005р. по 31.05.2005р., за результатами якої складено акт №152/15 від 25.11.2005р. (а.с.12-13). За висновками перевіряючих позивачем порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 308200грн., самостійно визначеної платником у декларації з податку на прибуток за перший квартал 2005року, а саме прострочено сплату узгодженого податкового зобов'язання на 9 днів (з 23.05.2005р. по 31.05.2005р.).

На підставі акту, за результатами перевірки та результатами розгляду скарг в адміністративному порядку Гайсинською МДПI прийняті податкові повідомлення-рішення №0001641530/0 від 07.12.2005р., №0001641530/1 від 29.12.2005р.. №0001641530/2 від 30.01.2006р. (а.с.6-11), якими на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) до позивача застосовано штраф в розмірі 30820грн. (10% від 308200 грн.).

За результатами розгляду скарг в адміністративному порядку, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (2181-14) передбачено, що сума податкового зобов'язання, самостійно визначена платником податку в податковій декларації, вважається узгодженою з дня подання такої декларації до податкового органу.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (2181-14) , у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми.

Згідно пункту 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143 (z0271-03) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003р. за №271/7592 (z0271-03) , достовірність даних, наведених в декларації, підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 жовтня 2005 року, що набрало законної сили 24 жовтня 2005 року (а.с.17-18), встановлено, що у період з 11.04.2005 року по 24.05.2005 року попереднє керівництво ВАТ "АК"Вінницяобленерго" вчинило дії по недопущенню Ніцака М.Г. до виконання передбачених статутом функціональних обов'язків голови правління-генерального директора ВАТ "АК"Вінницяобленерго". У зв'язку з чим консолідовану декларацію в розрізі філій з податку на прибуток підприємства - ВАТ "АК "Вінницяобленерго" за I квартал 2005 року від 04.05.2005 року (отримана ДПI у м. Вінниці 11.05.2005 р. за № 58645) з додатком К6 до рядка 13 декларації визнано неподаною та такою, що не породжує юридичних наслідків (а.с.15-16).

За наслідками нового розгляду вищезазначеної справи, 27 червня 2006 року Ленінським районним судом у м.Вінниці прийнято аналогічне рішення (набрало законної сили 07 липня 2006 року).

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що декларацію з податку на прибуток підприємства - ВАТ "АК Вінницяобленерго" за I квартал 2005 року від 04.05.2005 року (отримана ДПI у м. Вінниці 11.05.2005 року за № 58645) з додатком К6 до рядка 13 декларації визнано неподаною та такою, що не породжує юридичних наслідків, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафу, передбаченого підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (2181-14) , у зв'язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до пункту 17.1 статті 17 вищезазначеного Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків контролюючим органом.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що Гайсинська МДПI не є контролюючим органом відносно позивача в розумінні пункту 1.12 ст. 1 вищевказаного Закону, оскільки не здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податку на прибуток ВАТ "АК Вінницяобленерго", місцем знаходження якого є м. Вінниця. Ці функції покладені на ДПI у м. Вінниця.

25.08.2005 року ДПI у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0019491500/2, яким зобов'язано ВАТ "АК Вінницяобленерго" сплатити 5828,97 тис. грн. штрафу за затримку на 8 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 58 289 700,00 грн., зазначеного у податковій декларації №58645 від 11.05.2005 року за I квартал 2005 року.

Таким чином, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач вийшов за межі своєї компетенції, що призвело до застосування штрафних санкцій до позивача двічі по одному і тому ж факту порушення.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів попередніх інстанцій, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Гайсинської МДПI Вінницької області задоволенню не підлягає, а ухвала Житомирського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 та постанова господарського суду Вінницької області від 11.05.2006 у справі №15/211-06- залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Гайсинської МДПI Вінницької області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 та постанову господарського суду Вінницької області від 11.05.2006 у справі №15/211-06 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .