К-30389/06 Про визнання права на пенсію і відшкодування моральної шкоди - Текст документа

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1. ОСОБА_2. на постанову Приморського районного суду м. Одеси та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30.05.2006р. у справі за позовом Петкова Віталія Георгійовича в інтересах ОСОБА_1до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права на пенсію і відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права і відшкодування майнової шкоди, посилаючись на те, що відповідач при нарахуванні йому до пенсії надбавки за участь в бойових діях, порушив чинне законодавство, а саме ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист" (3551-12) і статтю 25 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , чим позивачу було нанесено майнову шкоду.

Позивач просив суд визнати його право на надбавку за участь в бойових діях з 1 січня 2000 року в розмірі 324,84 гривень, з 1 січня 2001 року в розмірі 373,15 грн., з 1 січня 2002 року в розмірі 402,00 , з 1 січня 2003 року в розмірі 402,00 грн., з 1 січня 2004 року в розмірі 427,03 грн., з 1 січня 2005р. в розмірі 498,00 грн. та зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат зробити розрахунок призначеної йому пенсії з урахуванням надбавки за участь в бойових діях з 1 січня 2000 року в розмірі 324,84 гривень, з 1 січня 2001 року в розмірі 373,15 грн., з 1 січня 2002 року в лірі 402,00 грн., з 1 січня 2003 року в розмірі 402,00 грн., з 1 січня 2004 року в розмірі 427,03 грн., з 1 січня 2005 року в розмірі 498,00 грн.

Позивач також просив зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат виплатити йому суму, недоотриману по надбавці за участь в бойових діях за період з 1 січня 2000 року, що утворилася внаслідок перерахунку.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2005р. відмовлено у задоволені позовних вимог.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.05.2006р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2005р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, представник позивача ОСОБА_2. звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що ОСОБА_1. в званні майора проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказами Міністра оборони України №084 від 07.03.1992 року і командира військової частини від 07.04.1992 року позивача по скороченню штатів звільнено в запас і з 14.04.1992 року виключено із списків особового складу частини. В період проходження дійсної військової служби позивач брав участь в бойових діях. Як учаснику бойових дій позивачу ЗО травня 1997 року, було видано відповідне посвідчення. З 1997 року позивачу, Одеським обласним військовим комісаріатом, виплачується пенсія по вислузі років з урахуванням надбавки за участь в бойових діях в розмірі 24,93 гривни, а з 01.10. 2003 року в розмірі 29,87 гривень, і позивач не має прав на підвищення розміру цих надбавок.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Призначення та виплата надбавки до пенсії за участь в бойових діях визначена і регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року (3551-12) та Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) від 09.04.1992 року.

Зокрема, частина 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів, та гарантії їх соціального захисту" (3551-12) визначає, що учасникам бойових дій пенсія або щомісячне довічне грошове забезпечення, яке виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком. Крім того, пунктом "г" статті 25 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , встановлено, що пенсії учасникам бойових дій підвищуються у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.2003 року був визначений Постановами Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.1996 року (342-96-п) , № 831 від 26.07.1996 року (831-96-п) і складав 16,62 гривень. Постановою Кабінету Міністрів України №1 (1-2002-п) від 03.01.2003 року мінімальна пенсія за віком була встановлена в розмірі 19,91 гривень з 01.10.2003 року. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1 (1-2002-п) від 03.01.2003 року розрахунок надбавок і підвищення пенсій здійснюється, виходячи і розміру мінімальної пенсії за віком в сумі 19,91 гривень.

Позивачу в період до 01.10.2003 року виплачувалась надбавка за участь в бойових діях в розмірі 14.93 гривень, що відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (16,62 х 150%: 100% = 24,93), а з 01.10.2003 року - в розмірі 29,87 гривень, що також відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (19,91 х 150%: 100% = 29,87).

Згідно роз'яснень пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 15.04.2005р. "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (v0004700-05) вбачається, що в статті 15 Закону України 62-ХII передбачено підвищення пенсій за вислугу років, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за актом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом і є ветеранами війни або особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком, підвищення провадиться, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 19.91 гривень, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 1 (1-2002-п) від 03.01.2003р., дію якої поширено з 01.10.2003р, на вказаних осіб Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. № 1350 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1350-2003-п) .

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що після прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. (1058-15) , який вступив в дію з 01.01.2004р., вищевказані Постанови Кабінету Міністрів України, не змінювались та повинні бути застосовані при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, суд, з"ясувавши в повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.