Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.I.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Костенка М.I.

секретар судового засідання Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 13.05.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ДПI в місті Iвано-Франківську

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2006

у справі № П-4/130

за позовом Прокурора м. Iвано-Франківська в інтересах держави в особі

ДПI в місті Iвано-Франківську

до ТОВ "Цукор Прикарпаття"

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Iвано-Франківська в інтересах держави в особі ДПI в місті Iвано-Франківську звернувся до господарського суду Iвано-Франківської області з позовом до ТОВ "Цукор Прикарпаття" про стягнення податкового боргу в сумі 158570,76 грн. за рахунок активів платника податків.

Ухвалою господарського суду Iвано-Франківської області від 26.01.2006 провадження у справі № П-4/130 припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 скасовано ухвалу місцевого господарського суду від 26.01.2006 та прийнято нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанцій, ДПI в місті Iвано-Франківську оскаржила його в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 у справі № П-4/130 та залишити в силі ухвалу господарського суду Iвано-Франківської області від 26.01.2006.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно п.1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) (далі-КАС) України (2747-15) , цей кодекс набирає чинності з 1 вересня 2005 року.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Дана справа розглянута господарським судом Iвано-франківської області 26.01.2006, тобто після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , у порядку позовного провадження, за правилами встановленими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Оскаржуючи зазначене рішення суду першої інстанції, відповідач в своїй апеляційній скарзі посилався також на норми передбачені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Проте, Львівський апеляційний господарський суд переглядаючи справу № П-4/130, застосував положення КАС України (2747-15) , скасувавши при цьому рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 159 КАС України (2747-15) Судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 у справі № П-4/130 є передчасною, прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому не може вважатися законною.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується.

Враховуючи викладене, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 у справі № П-4/130 підлягає скасуванню, а справа відповідно до приписів ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) - направленню до господарського суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 220, 221,223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПI в місті Iвано-Франківську задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 у справі № П-4/130 - скасувати.

Справу № П-4/130 направити до господарського суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .