Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Панченка О.Н. (доповідача),

суддів: Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві касаційну скаргу Донецької митниці в особі голови комісії з питань припинення Донецької митниці Михалькова І.І. на постанову Київського районного суду міста Донецька від 13 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 01 грудня 2006 року

у справі №2а-113/06

за позовом ОСОБА_1

до заступника начальника Донецької митниці

про оскарження правового акту індивідуальної дії,

У квітні 2006 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1., позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що постановою Донецької митниці (далі - відповідач) №0112/700000000/06 від 24 березня 2006 року його було визнано винним в порушенні митних правил, передбаченому ст. 355 Митного кодексу України, а саме, у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру, бо позивач працював заступником начальника комерційного відділу відкритого акціонерного товариства "Завод "Універсальне обладнання" та був особою, уповноваженою на декларування власних товарів. Під час митного оформлення вантажу у вантажній митній декларації ОСОБА_1. зазначив спосіб розрахунку, який визначає митне оформлення товару за умовним нарахуванням платежу.

Позивач вважає, що в його діях відсутній склад зазначеного правопорушення, а постанова Донецької митниці №0112/700000000/06 є неправомірною, у зв'язку з безпідставністю та пропуском строку її прийняття.

ОСОБА_1. просив скасувати постанову Донецької митниці №0112/700000000/06 від 24 березня 2006 року.

Постановою Київського районного суду міста Донецька від 13 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 01 грудня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено у повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їх рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 17 січня 2005 року заступником начальника комерційного відділу відкритого акціонерного товариства "Завод "Універсальне обладнання" ОСОБА_1. надано до Донбаської регіональної митниці вантажну митну декларацію №700000003/5/000914 з метою митного оформлення вантажу - 18400кг ДСП ламінованої папером, походженням з Республіки Польща, в якій в графі №36 останнім була зазначена преференція, яка передбачає пільги в обкладені товару ввізним митом, а в графі №47 вказано код способу розрахунку "06", тобто - умовне нарахування платежу.

23 березня 2006 року відповідачем у відношенні ОСОБА_1. складено протокол №0112/700000000/06 про порушення митних правил, передбаченого ст. 355 Митного кодексу України (а.с. 12-13).

Постановою заступника начальника Донецької митниці №0112/700000000/06 від 24 березня 2006 року позивача визнано винним в порушенні митних правил, у зв'язку з чим на останнього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10000 грн. (а.с. 10-11).

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1., оскільки постанова Державної митної служби №0112/700000000/06, прийнята 24 березня 2006 року на підставі вище зазначеного протоколу, який складено з порушенням строку, встановленого ст. 238 Митного кодексу України, а вказане правопорушення не є триваючим, бо має певний час скоєння та виявлення - митне оформлення товару та його проходження митного контролю.

Такі висновки судів відповідають нормам діючого законодавства, а саме - нормам Митного кодексу України (92-15) та Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) , якими передбачено строки накладення адміністративних стягнень, в даному випадку - два місяці з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому зазначені судові рішення зміні або скасуванню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Донецької митниці в особі голови комісії з питань припинення Донецької митниці Михалькова І.І. залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду міста Донецька від 13 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 01 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.