ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Панченка О. Н.
суддів: Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Смоковича М.І.
Чумаченко Т.А.
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1, як представника ОСОБА_2, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло", Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та зобов'язання внести зміни до інвентаризаційних документів, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло", Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та зобов'язання внести зміни до інвентаризаційних документів.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2005 року позов був задоволений.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2005 року зазначене рішення Печерського районного суду м. Києва було скасовано та направлено справу на новий розгляд.
Після чого, постановою Печерського районного суду м. Києва від 21 вересня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006 року постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 вересня 2006 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Не погоджуючись з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006 року ОСОБА_1, як представник ОСОБА_2, звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 вересня 2006 року.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з вимогами пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень нового Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 2004 року, який вступив в дію 01 вересня 2005 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року, розглядаються у порядку, встановленому цим Кодексом.
Судами встановлено, що у квітні 2005 року позивачка звернулася до суду з позовом для вирішення цивільно-правового спору та просила скасувати рішення про приватизацію квартири, визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло та зобов'язати внести зміни до інвентаризаційних документів. Провадження у справі було відкрито за нормами Цивільного процесуального Кодексу України (1618-15) .
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком Апеляційного суду м. Києва, який скасував рішення суду першої інстанції, вказавши на те, що судом першої інстанції який розглянув справу в порядку адміністративного судочинства не було враховано вимог пункту 6 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) .
Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 як представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло", Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та зобов'язання внести зміни до інвентаризаційних документів - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: