Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2006 р.

та ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15.09.2006 р.

у справі № 2-А-745/06

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до інспектора податкової служби ДПІ в м. Сімферополі Світличної Наталії Олександрівни та лейтенанта податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі Лисенкова Максима Сергійовича

про визнання незаконними дій робітників ДПІ в м. Сімферополі при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки СПД ОСОБА_1 та визнання недійсним акту позапланової виїзної документальної перевірки № 95/26-2/2466011436 від 22.08.2005 р., -

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до інспектора податкової служби ДПІ в м. Сімферополі Світличної Наталії Олександрівни та лейтенанта податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі Лисенкова Максима Сергійовича про визнання незаконними дій робітників ДПІ в м. Сімферополі при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки СПД ОСОБА_2 та визнання недійсним акту позапланової виїзної документальної перевірки № 95/26-2/2466011436 від 22.08.2005 р.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15.09.2006 р. у справі № 2-А-745/06, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2006 р., адміністративний позов СПД ОСОБА_2 повернуто позивачу на підставі пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України для подання до належного суду.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, СПД ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, просить скасувати їх та направити справу до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву СПД ОСОБА_2, послався на пункт 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України та вказав, що дана справа повинна розглядатись господарським судом у порядку адміністративного судочинства, а не судом загальної юрисдикції.

При цьому, суди зазначили, що до суду звернувся суб'єкт підприємницької діяльності та оскаржив дії посадових осіб ДПІ в м. Сімферополі щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки та визнання акту перевірки від 22.08.2005 р. недійсним, на підставі якого на позивача накладені фінансові санкції.

Тобто, учасниками у даній справі є суб'єкт підприємницької діяльності та посадові особи ДПІ у м. Сімферополі, які виконували свої обов'язки від імені юридичної особи, а тому, за висновком судів, даний позов підвідомчий господарському суду відповідно до ст. ст. 1, 12 ГПК України.

01.09.2005 р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) , згідно ст. 17 якого компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

За наведених обставин, висновок судів про необхідність розгляду даної справи господарським судом у порядку адміністративного судочинства, а не судом загальної юрисдикції, якому дана справа не підсудна з огляду на суб'єктний склад, відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, у зв'язку з чим підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1відхилити.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2006 р. та ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15.09.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.