Головуючий у 1 інстанції - Андрєєв П.Ф.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради прозобов'язання донарахувати та виплатити додатково суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 2320 гривень 65 копійок.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2008 року позов було задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, апелянт зауважував, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом. За відсутності поважності причин такого пропуску суд першої інстанції не застосував положення ч.1 ст. 100 КАС України та не відмовив у позові з цих підстав, хоча на цьому наполягав відповідач.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивачка до апеляційного суду не прибула.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу частково обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Позивачка в обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є матір'ю дитини, 20 червня 2007 року народження, та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідач, на думку позивача, всупереч вимог статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" недоплатив позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протягом 2007 року на загальну суму 2320 грн. 65 коп.

Відповідно до довідки відповідача (а.с.9) позивачу було сплачено за серпень 2007 року - 50 грн. 04 коп., вересень 2007 року - 104 грн. 85 коп., жовтень 2007 року - 104 грн. 85 коп., листопад 2007 року - 107 грн. 73 коп., грудень 2007 року -110 грн. 88 коп.

Відповідач посилається на виплату такої допомоги згідно абз.3 ч.2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , згідно якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) (закон № 2811).

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 13 цього закону ( в редакції яка діяла до 1.01.2008 р.) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" (2240-14) (закон № 2240).

Статтею 1 Закону 2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом (2240-14) .

Згідно ст. 2 Закону 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника), а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 "Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" (32-2007-п) УПСЗН з 2 кварталу 2007 р. зобов'язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-У зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та дія ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.

Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Колегія суддів вважає, що дії Управління щодо виплати суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах менших, ніж це встановлено Законом, є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ.

З урахуванням викладеного сума недоплаченої відповідачем позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 1683 грн. 96 коп. (926 грн. (463 грн. х 2 міс.) + 1410 грн. (470 грн. х 3 міс.) - 652 грн. 04 коп. (108,22 + 129,03 + 130,64 + 140,05 + 144,10). У постанові суду 1-ї інстанції помилково вказана сума допомоги у розмірі 2320 грн. 65 коп., оскільки виплата допомоги ОСОБА_1здійснювалась з серпня 2007 року (а.с.9), а не з липня 2007 року, як розрахував суд.

Також місцевий суд припустився помилки, не врахувавши наступне.

В суді першої інстанції (зокрема, а.с.17-18) та в апеляційній скарзі відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вказувалось раніше, з позовом до суду ОСОБА_1 звернулася 26 листопада 2008 року, в той час як Рішення Конституційного Суду України № 6-рп було прийнято 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) та оприлюднено у передбаченому законодавством порядку (надруковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 року №52).

Позивачка про порушення свого права, якщо вона вважала його порушеним, повинна була дізнатися у серпні 2007 року при здійсненні їй Управлінням праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради першої виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Юридична необізнаність позивачки не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку звернення до суду.

Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.

Тобто, судова колегія зазначає, що позивачкою пропущено річний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом і поважних причин пропуску такого строку не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного строку за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи викладене, вище перелічені вимоги ОСОБА_1 підлягають відхиленню у перерахунку допомоги, враховуючи річний строк звернення з позовом до суду. Саме в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом 26 листопада 2008 року, необхідно зобов'язати відповідача провести перерахунок вказаної допомоги саме із зазначеної дати по 31 грудня 2007 року і сума недоплаченої відповідачем позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складатиме 419 гривень 50 копійок згідно наступного розрахунку:

- за листопад 2007 року: (470 грн. - 107,73 грн.) : 30 днів х 5 днів) = 60,38 грн.

- за грудень 2007 року: 470 грн. - 110,88 грн. = 359,12 грн.

а всього: 419 гривень 50 копійок.

Судові витрати зі сплати судового збору позивачці підлягають відшкодуванню пропорційно задоволених вимог: з 2320,65 грн. їй задоволено апеляційним судом 419,50 грн., тому зі сплачених 3,40 грн. судового збору відшкодуванню підлягає 0,61 гривень згідно наступного розрахунку: 3,40 х 419,50 : 2320,65 = 0,61.

В іншій частині позивачкою судове рішення не оскаржене, тому апеляційному перегляду не підлягає.

В повному обсязі постанова виготовлена 10.03.2009 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.п. 1,3 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.4 ч.1 ст. 202, п. 1,3 ч.1 ст. 205, ст. 206, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради - задовольнити частково.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2008 року у справі № 2а-116/08 - скасувати

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради "про оскарження бездіяльності, зобов'язання вчинити дії" - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області щодо нарахування, призначення та виплат ОСОБА_1 за період з 26 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26 листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 р. у сумі 419 грн. 50 коп.

Стягнути з місцевого бюджету Добропільської міської ради Донецької області на користь Радченко Тетяни Ярославівни судові витрати в розмірі 61 копійки.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.