Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Гуріна М.I.,

Мойсюка М.I.,

Федорова М.О.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

з участю представника Генеральної прокуратури України Гудзя О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Прокуратури Херсонської області на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 17 лютого 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 11 травня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області про стягнення грошової допомоги,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом

Просив стягнути з відповідача грошову допомогу, передбачену частиною 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , вважаючи, що відповідно до частини 18 статті 50-1 вказаного Закону має право на її отримання, в реалізації якого відмовлено.

Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 17 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 травня 2004 року, позов задоволено: стягнуто з Прокуратури Херсонської області на користь ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи в сумі 30 169,92 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що вимоги частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) поширюється на позивача, тому грошова допомога підлягає стягненню.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у жовтні 1994 року Мяла В.I. звільнено з посади заступника прокурора Херсонської області у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до статті 50-1- Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

Стаж роботи в органах прокуратури склав 33 роки.

З 01 січня 1995 року по 20 листопада 2000 року продовжив трудову діяльність в органах прокуратури.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих врегульоване статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" від 12 липня 2001 року (2663-14) статтею 50-1 викладено в новій редакції.

Відповідно до частини 15 статті 50-1 Закону, в редакції від 12 липня 2001 року, прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Частиною 18 статті 50-1 Закону положення цієї статті поширили також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України (254к/96-ВР) закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (254к/96-ВР) (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Задовольняючи позов, суди невірно застосували до спірних правовідносин частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) щодо виплати грошової допомоги працівникам прокуратури, які звільнилися до введення в дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (2663-14) , оскільки зі змісту закону вбачається, що зазначена грошова допомога виплачується особам, які виходять на пенсію після набрання чинності Законом, що передбачає право на таку допомогу.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Прокуратури Херсонської області задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 17 лютого 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 11 травня 2004 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області про стягнення грошової допомоги.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.