К-15257/07 Про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Сєвєродонецької міської ради Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання нечинними рішень, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом.

Зазначала, що займала посаду начальника відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Розпорядженням міського голови Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 04 листопада 2005 року №419 зі змінами, внесеними розпорядженням міського голови вказаної ради від 05 грудня 2005 року №455, їй оголошено догану.

Розпорядженням міського голови Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 05 травня 2006 року №142 ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (322-08) (через одноразове грубе порушення трудових обов'язків).

Посилаючись на те, що при накладенні дисциплінарного стягнення й звільненні відповідачем порушено вимоги статей 147 - 149 Кодексу законів про працю України (322-08) , просила скасувати розпорядження, поновити на роботі та стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 6 000 грн.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано позов задоволено:

- визнані нечинними розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 04 листопада 2005 року №419, від 05 грудня 2005 року №455, від 05 травня 2006 року №142;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради Луганської області та стягнуто середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 12 753, 08 грн..

В касаційній скарзі Сєвєродонецька міська рада Луганської області зазначає, зокрема, що не є належним відповідачем по справі. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду та закрити провадження у справі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 01 січня 2004 року ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Спеціалістами контрольно-ревізійного відділу міської ради Луганської області проведено перевірку цільового та ефектигивного використання бюджетних коштів на здійснення реконструкції об'єкту незавершеного будівництва "Будинок ветеранів" відділом капітального будівництва ради за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2004 року, за результатами якої складено акт від 14 березня 2005 року №43/1, в якому вказувалося на завдання збитків бюджету та запропоновано усунути вказані порушення. Зокрема, шляхом проведення інвентаризації вказаного об'єкту в строк до 01 квітня 2005 року, про що доповісти заступнику міського голови.

14 березня 2005 року позивачкою надані пояснення щодо обставин, викладених в акті.

01 листопада 2005 року позивачкою надані пояснення про те, що інвентаризація не закінчена, а лише складений перелік демонтованих конструкцій з об'єкту незавершеного будівництва "Будинок ветеранів", що складені на будівельному майданчику.

Розпорядженням міського голови вказаної ради від 04 листопада 2005 року №419 позивачці оголошено догану.

Розпорядженням міського голови Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 05 грудня 2005 року №455 внесені зміни у вказане розпорядження й конкретизовано, що догану оголошено за допущені порушення виконавчої дисципліни: невиконання заходів щодо усунення недоліків, виявлених при перевірці цільового та ефективного використання бюджетних коштів на здійснення реконструкції "Будинку ветеранів", а саме нездійснення інвентаризації об'єкту незавершеного будівництва "Будинок ветеранів".

Розпорядженням міського голови Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 05 травня 2006 року №142, ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (322-08) (через одноразове грубе порушення трудових обов'язків).

Розпорядженням міського голови вказаної ради від 25 січня 2007 року №28 внесені зміни та доповнення у розпорядження від 05 травня 2006 року №142 - зазначено, що позивачку звільнено у зв'язку з відсутністю належного керівництва відділом капітального будівництва міської ради, за одноразове грубе порушення своїх трудових обов'язків, виражене в не укладенні договору на виконання проектних робіт по об'єкту реконструкція міського драмтеатру, порушення порядку проведення тендеру по ремонту автошляхів в місті Сєвєродонецьку шляхом, безпідставного зменшення терміну його проведення, бездіяльність щодо проведення реставрації пам'ятника Воїнам визволителям на площі Перемоги, оформлення інвентаризацій з порушенням Iнструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ № 90, що призвело до негативних наслідків.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани накладене на позивачку з дотриманням строку, встановленого статтею 148 Кодексу законів про працю України (322-08) , який починається з 01 листопада 2005 року, коли було з'ясовано, що інвентаризація не проведена, строки її проведення сплинули. Звільнення за пунктом 1 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (322-08) проведено за наявності підстав та з дотриманням вимог законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов апеляційний суд виходив з того, що у суб'єкта владних повноважень не було підстав для застосування дисциплінарного стягнення та звільнення позивачки через одноразове грубе порушення трудових обов'язків.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Позивачка проходила службу на посаді начальника відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради Луганської області, який є юридичною особою. Тобто відділ, у розумінні статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , наділений адміністративною процесуальною правосуб'єктністю.

Вирішуючи питання про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд вирішив питання про права, інтереси та обов'язки особи (відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради Луганської області), яка не була повідомлена про можливість вступити у справу, що у відповідності з вимогами пункту п'ятого частини третьої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Сєвєродонецької міської ради Луганської області задовольнити частково.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 березня 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.