Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ЗЕТ"

на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-22.04.2005 р.

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2005 р.

у справі №2-15/4974-2005

за позовом Приватного підприємства "ЗЕТ"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Приватне підприємство "ЗЕТ" (далі по тексту – ПП "ЗЕТ", позивач) звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим (далі по тексту – ДПІ у м. Сімферополі, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12.08.2004 р. №0007082303/0 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 11350,00 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-22.04.2005 р., яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2005 р., відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП "ЗЕТ".

ПП "ЗЕТ" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-22.04.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2005 р., прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити або направити справу на новий судовий розгляд.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна ПП "ЗЕТ" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12.08.2004 р. ДПІ у м. Сімферополі прийнято повідомлення-рішення №0007082303/0, яким позивачу визначено суму зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11594,95 грн. у відповідності до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Повідомлення-рішення від 12.08.2004 р. №0007082303/0 прийнято на підставі акту перевірки "По контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності" від 16.07.2004 р. №2949/1017 (далі по тексту – Акт перевірки).

У відповідності до висновків Акту перевірки позивачем, в порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не проведено розрахункову операцію на суму покупки у розмірі 50,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій та не видано розрахунковий документ. В порушення п. 13 ст. ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" сума готівкових коштів у позивача на місці проведення розрахунків не відповідала сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (невідповідність склала 2270,00 грн.).

Позивачем оскаржується повідомлення-рішення від 12.08.2004 р. №0007082303/0 саме в частині застосування штрафних санкцій у сумі 11350,00 грн., нарахованих за порушення п. 13. ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Перевіривши наявність ознак такого порушення, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем не спростовано висновки Акту перевірки щодо невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків даним денного звіту.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, на думку судової колегії, судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що оскільки позивачем не були виконані вимоги п. 13 ст. 3 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідач правомірно застосував до нього штрафні санкції у розмірі 11350,00 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-22.04.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2005 р. не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ЗЕТ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-22.04.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2005 р. у справі №2-15/4974-2005 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.