Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Гуріна М.І.,

Мойсюка М.І.,

Федорова М.О.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.І.,

з участю представника Генеральної прокуратури України Ґудзя О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Прокуратури Херсонської області на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 17 лютого 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 11 травня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області про стягнення грошової допомоги,

У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом

Просив стягнути з відповідача грошову допомогу, передбачену частиною 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", вважаючи, що відповідно до частини 18 статті 50-1 вказаного Закону має право на її отримання, в реалізації якого відмовлено.

Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 17 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 травня 2004 року, позов задоволено: стягнуто з Прокуратури Херсонської області на користь ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи в сумі 30 169,92 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що вимоги частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" поширюється на позивача, тому грошова допомога підлягає стягненню.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у жовтні 1994 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Херсонської області у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до статті - 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Стаж роботи в органах прокуратури склав 33 роки.

З 01 січня 1995 року по 20 листопада 2000 року продовжив трудову діяльність в органах прокуратури.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих врегульоване статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру". Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" від 12 липня 2001 року (2663-14) статтею 50-1 викладено в новій редакції.

Відповідно до частини 15 статті 50-1 Закону, в редакції від 12 липня 2001 року, прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Частиною 18 статті 50-1 Закону положення цієї статті поширили також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Задовольняючи позов, суди невірно застосували до спірних правовідносин частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо виплати грошової допомоги працівникам прокуратури, які звільнилися до введення в дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (2663-14) , оскільки зі змісту закону вбачається, що зазначена грошова допомога виплачується особам, які виходять на пенсію після набрання чинності Законом, що передбачає право на таку допомогу.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Прокуратури Херсонської області задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 17 лютого 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 11 травня 2004 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області про стягнення грошової допомоги.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.