Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Заікіна О.Г., Вороніна М.І.

відповідача: Кізік А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2004 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2006

у справі № 36/153(27/147)

за позовом ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про зобов’язання відновити в особовому рахунку податок на додану вартість та про визнання неправомірними дій ОДПІ, -

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій Орджонікідзевської ОДПІ щодо зменшення в особовому рахунку підприємства суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету у розмірі 85615,00 грн., шляхом її зарахування в рахунок заборгованості по відрахуванням в фонд матеріально-технічної бази органів державної податкової служби згідно висновку ДПІ м.Орджонікідзе №28 від 30.05.2004. Зобов’язати Орджонікідзевську ОДПІ відновити в особовому рахунку позивача податок на додану вартість з від’ємним значенням в сумі 85615,00 грн., зменшеного згідно висновку ДПІ м.Орджонікідзе №28 від 30.05.2004.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2004, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2006, позов задоволено частково. Зобов’язано Орджонікідзевську ОДПІ відновити в особовому рахунку позивача податок на додану вартість з від’ємним значенням в сумі 85615,00 грн., зменшеного згідно висновку ДПІ у м.Орджонікідзе №28 від 30.05.2001. В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив в задоволенні скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено у справі, Орджонікідзевською ОДПІ, на підставі заяви ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" від 29.05.2001, прийнято висновок №28 від 30.05.2001, яким суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації позивача за травень 2000 року в розмірі 85615 грн. спрямовано на погашення заборгованості по 30% відрахуваннях в фонд МТБ органів податкової служби.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов в частині зобов’язання Орджонікідзевської ОДПІ відновити в особовому рахунку позивача податок на додану вартість з від’ємним значенням в сумі 85615 грн., зменшеного відповідно до висновку від 30.05.2001 №28, дійшли висновку, що відповідачем порушено порядок відшкодування ПДВ встановлений пп.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов’язкових платежах) не дозволяється.

Однак, поза увагою судів залишилось, що Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) чітко не регламентовано можливість або неможливість добровільної відмови від одержання бюджетного відшкодування.

Висновок №28 від 30.05.2001 відповідачем було прийнято на підставі заяви ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" від 29.05.2001, у якій останній виразив свою волю щодо перерахування належного йому бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 85615 грн. на рахунок по відрахуванням в фонд матеріально-технічної бази органів державної податкової служби, заборгованість по яких складала 12199,72 грн.

За таких обставин, судами не з’ясовано правильність обрання позивачем матеріально-правового способу захисту порушеного права та наявності підстав для заявлення вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Крім того, суди попередніх інстанцій, припиняючи провадження у справі про визнання неправомірними дій Орджонікідзевської ОДПІ щодо зменшення в особовому рахунку позивача суми ПДВ, що підлягала відшкодуванню з бюджету у розмірі 85615 грн., шляхом зарахування в рахунок заборгованості по відрахуванням в фонд матеріально-технічної бази органів державної податкової служби згідно висновку №28 від 30.05.2001 з тих підстав, що зазначені вимоги не можуть бути розглянуті господарським судом в силу ст. 12 ГПК України, ніяким чином не обґрунтовують підвідомчість господарським судам спору про зобов’язання податкового органу виконати дії по відновленню в особовому рахунку позивача податку на додану вартість, з огляду на вищезазначену статтю ГПК України (1798-12) .

Враховуючи викладене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для висновку щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2004 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.