Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Богемської С.О., Миршавки С.І.

відповідача: Тригуб Н.В., Мосьпан Н.І., Євтушенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський завод електричних виконавчих механізмів"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005

у справі № 23/28

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський завод електричних виконавчих механізмів"

до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У справі заявлено позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Дніпродзержинську №0012072301/0/158 від 08.01.2004, №0012072301/0/157 від 08.01.2004, №0000072301/1/2615 від 13.02.2004., №0012072301/1/2616 від 13.02.2004, №0000072301/2/5476 від 23.03.2004, №0012072301/2/5477 від 23.03.2004.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2005 позов задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ м.Дніпродзержинську №0012072301/0/158 від 08.01.2004 р., №0000072301/1/2615 від 13.02.2004 р., №0012072301/1/2616 від 13.02.2004 р., №0000072301/2/5476 від 23.03.2004 р., №0012072301/2/5477 віл 23.03.2004 р. Податкове повідомлення-рішення №0000072301/0/157 від 08.01.2004 р. в частині визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість – 1193917,50 грн.(основний платіж - 795945,00 грн., штрафні санкції – 397972,50 грн.). В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005, рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та стягнення судових витрат. В цій частині позову відмовлено. Врешті рішення залишено без змін.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання, з врахуванням внесених змін, про скасування рішення апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу та його представники у судовому засіданні касаційної інстанції просили касаційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена комплексна документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства за результатами якої 31.12.2003 р. був складений акт №12/23-221/04776246.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення рішення:

№0000072301/0/157 від 08.01.2004, яким визначена сума податкового зобов’язання позивача з ПДВ у розмірі 1591890,00 грн., з яких 795945,00 грн. основний платіж - 795945,00 грн. - штрафні санкції;

№0012072301/0/158 від 08.01.2004, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 197388,00 грн.

В результаті апеляційного узгодження, рішенням ДПА у Дніпропетровській області №3324/10/25-008 від 16.03.2004 податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську №0000072301/0/157 від 08.01.2004 та рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську від 13.02.2004 № 2587/10/23-2 про результати розгляду первинної скарги в частині застосування до позивача штрафної санкції у сумі 397972,50 грн. скасовані, в решті рішення залишено без змін, скарга без задоволення.

23.03.2004 ДПІ у м.Дніпродзержинську прийняті податкові повідомлення-рішення №0012072301/2/5476, в якому визначена сума податкового зобов’язання позивача з ПДВ в розмірі 1193917,50 грн. (795945,00 грн. основний платіж, 397972,50 грн. - штрафні санкції); №0012072301/2/5477, в якому визначено завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 197388,00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки що придбане позивачем обладнання, яке на момент перевірки не введене в експлуатацію, не бере участі в господарській діяльності і не амортизується, а тому згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у платника податку немає права на податковий кредит щодо сплачених (нарахованих) сум податку на додану вартість при здійсненні таких витрат.

У справі встановлено, що позивачем віднесені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість: в червні 2003 року 360000,00 грн. на підставі податкової накладної ПП "Сапфір-Україна" № 99 від 02.06.2003 згідно договору купівлі-продажу №3/75-2003 від 22.05.2003 у зв’язку з придбанням аналізатора рентгенівського автоматизованого флуоресцентного АРАФ-1; у вересні 2003 року 633333,33 грн. – на підставі податкової накладної №71 від 16.09.2003 згідно договору купівлі-продажу №5/75-2003 від 16.09.2003 у зв’язку з придбанням прес-форм в кількості 38 штук.

Придбане позивачем обладнання підпадає під ознаки товарів, які належать до основних фондів і підлягають амортизації.

Як передбачено пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що закон не пов’язує право на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум податку з часом введення основних фондів в експлуатацію, у зв’язку з чим, висновки суду першої інстанції про неправомірне донарахування позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов’язання з податку на додану вартість, є правильними.

Висновки суду апеляційної інстанції в цій частині є помилковими, оскільки у відповідача відсутні правові підстави для донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначені ним в спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, правильно оцінивши обставини справи, у відповідності до вимог закону, дійшов вірного висновку, про наявність підстав для задоволення позову, у зв’язку з чим, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанцій – скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський завод електричних виконавчих механізмів" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005 скасувати.

Залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2005.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.