Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Рибченко А.І., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку письмового розгляду касаційну скаргу Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносінтез" на постанову Господарського суду Сумської області від 26.06.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 року по справі № АС4/269-06 за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносінтез" до ДПІ у м. Суми про визнання нечинним рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду Сумської області від 26.06.2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 року, в задоволені позовних вимог Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносінтез" до ДПІ у м. Суми про визнання нечинним рішення – відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, позивач 13.11.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Спільне українсько-білоруське підприємство у формі ТОВ "Укртехносінтез" просить скасувати судові рішення та постановити нове – про задоволення позову посилаючись та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", п.4.4. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 86 КАС України.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення скасуванню із постановленням нового з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 0000322201/0/58924 від 16.12.2005 р., яким до позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 65223 грн. 81 коп. за порушення термінів повернення валютної виручки при здійсненні розрахунків по експортному контракту № 2-11/103-2004 від 03.12.2004 р. укладеному з СП ТОВ "Орелкомпресормаш", стали результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань повернення валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України, по окремим зовнішньоекономічним контрактам СУБП "Укртехносінтез" за період з 01.10.2005р. по 06.12.2006р., які були відображенні в акті №1586/220/211275532 від 06.12.2005 р.

Застосована оскаржуваним рішенням штрафна санкція на суму 65176 грн. 31 коп. визнана позивачем і на момент розгляду справи в суді сплачена ним до бюджету, щодо нарахування штрафних санкцій в частині на суму 47 грн. 50 коп., позивач не погоджуючись з рішенням № 0000322201/0/58924 від 16.12.2005 р. посилається на те, що наявність технічної помилки при складанні вантажно митної декларації (ВМД) №805000001/5/004155 від 26.08.2005 р. підтверджується листом Сумської митниці № 14/8278 від 01.11.2005 р., в якому зазначається про фактичне вивезення підприємством продукції на суму 136401 грн. 97 коп.

Відмовляючи в задоволенні вимог Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносінтез" до ДПІ у м. Суми про визнання нечинним рішення №0000322201/0/58924 від 16.12.2005 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 47 грн. 50 коп., суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не скористався можливістю внести зміни до ВМД на етапі до здійснення митного оформлення товару або шляхом подання нової ВМД, а зміни, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення згідно із ч.3 ст. 90 Митного кодексу України не допускаються.

З такими висновками судів в повній мірі погодитися не можна з огляду на те, що відповідно до ч.3 ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, станом на 10.10.2005р. СУБП "Укртехносинтез" мало непрострочену дебіторську заборгованість в сумі 13425685,00 руб. РФ по експортному контракту № 2-11/103-2004 від 03.12.2004р. укладеному з СП "Орелкомпресормаш".

Предметом зазначеного контракту є продаж компресорних станцій, компресорів та запасних частин згідно специфікації.

Оплата за розрахунки по контракту не завершено і станом на 06.12.2005 року рахується непрострочена дебіторська заборгованість в сумі 3993069,00 руб. РФ, яка значиться в бухгалтерському обліку позивача на рахунку № 362 "Розрахунки з іноземними покупцями".

Загальна фактурна вартість помилково задекларованої СУБП "Укртехносинтез" відвантаженої продукції по гр.22 ВМД № 805000001/5/004155 від 26.08.2005р. становить 139063,87 грн.

14.09.2005 року СУБП "Укртехносинтез" звернулось до Сумської митниці з листом за № 02/11-4926 з проханням дозволити переоформлення ВМД з метою усунення технічної помилки, яка полягає у неправильному зазначені суми 139063,87 грн. замість 136401,97 грн..

Своїм листом за № 14/8278 від 01.11.2005 року Сумська митниця підтвердила, що при здійсненні митного оформлення вантажно митної декларації № 805000001/5/004155 від 26.08.2005 р. була допущена технічна помилка у графах 12, 22, 42, 45, 47, у яких повинна бути вказана сума 136401,97 грн.

За таких обставин, судами було встановлено фактичний розмір виручки, який повинен бути повернутий в Україну і є меншим, ніж зазначено у декларації на 2661 грн. 90 коп.

Згідно із ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із визначенням, наведеним у п.1 ст. 79 КАС України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

З огляду на зазначене, судами був правильно встановлений факт вивезення позивачем продукції на суму 136401,97 грн. підтверджується листом Сумської митниці за № 14/8278 від 01.11.2005 року.

Згідно із ч.1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Стаття 4 зазначеного Закону передбачає відповідальність за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до абзацу 5 ст. 1 Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

З огляду на зазначене та враховуючи, що позивачем фактично було вивезено та реалізовано продукції на суму 136401 грн. 91 коп., рішення ДПІ у м. Суми №0000322201/0/58924 від 16.12.2005 р. підлягає визнанню його нечинним в частині застосування штрафних санкцій на суму 47 грн. 50 коп.

Згідно з ст. 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія вважає необхідним скасувати судові рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносінтез" про визнанню нечинним рішення ДПІ у м. Суми № 0000322201/0/58924 від 16.12.2005 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 47 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 229, 232 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносінтез" задовольнити.

Постанову Господарського суду Сумської області від 26.06.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 року – скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносінтез" про визнанню нечинним рішення ДПІ у м. Суми № 0000322201/0/58924 від 16.12.2005 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 47 грн. 50 коп. – задовольнити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.