К-35249/06 Про спонукання до списання безнадійного податкового боргу - Текст документа

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Агрофірми "Рубанівська" ЗАТ багатогалузевого концерну "Содружество" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04.10.2006

у справі №11/181-АП-06

за позовом Агрофірми "Рубанівська" ЗАТ багатогалузевого концерну "Содружество"

до Великолепетиської МДПI

про спонукання до списання безнадійного податкового боргу

Агрофірма "Рубанівська" ЗАТ багатогалузевого концерну "Содружество" звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Великолепетиської МДПI про спонукання до списання безнадійного податкового боргу.

Постановою господарського суду Херсонської області від 25.05.2006 у справі №11/181-АП-06 позов задоволено частково: зобов'язано Великолепетиську міжрайонну державну податкову інспекцію Херсонської області списати шляхом прийняття рішення податкового боргу Дочірньому підприємству Агрофірма "Рубанівська" закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну "Содружество" з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 6048,27грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.10.2006 у справі №11/181-АП-06 скасовано постанову господарського суду першої інстанції та прийнято нову, якою в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням суду другої інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати рішення Запорізького апеляційного господарського суду від 04.10.2006 та залишити в силі постанову господарського суду Херсонської області від 25.05.2006.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішені спору у даній справі не правильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП Агрофірма "Рубанівська" Закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну "Содружество" є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

У Формі розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2004 рік позивач задекларував суму фіксованого податку в розмірі 65861, 82 грн.

Позивач частково сплатив суму податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку.

17 листопада 2005 року позивач звернувся до Великолепетиського відділення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції із заявою про списання безнадійного податкового боргу по податку з фіксованого сільськогосподарського податку за 2004 рік в сумі 19758,54грн., який виник внаслідок форс-мажорних обставин у четвертому кварталі 2004 року, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати № 1671/05-4 від 06.05.2004 року.

Листом № 752 від 06.12.2005 року відповідач повідомив позивача, що відповідно до ст. 75 Закону України від 25.03.2005р. № 2505-IV (2505-15) "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) з метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством призупинено на 2005 рік дію абзацу другого підпункту 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 та п.п. "в" і "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181 (2181-14) , тобто припинено процедуру списання безнадійного податкового боргу юридичних та фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, висновком Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 1671/05-4 від 06.05.2004 року підтверджено, що внаслідок заморозків з 2 по 4 квітня 2004 року на площах ДП "Агрофірма Рубанівська" сталася часткова (70%) загибель посівів ярого ячменю на загальній площі 160га, повна загибель посівів гірчиці на загальній площі 110га, що підтверджується актом № 3 від 8 квітня 2004 року, затвердженим Великолепетиським районним управлінням сільського господарства і продовольства.

Згідно із експертним висновком № 04-04/445 від 27.04.2004 року Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ситуація, викликана вищезазначеними погодними умовами, вважається надзвичайною - природного характеру, об'єктового рівня відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 24.03.2004 року № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями" (368-2004-п) .

Торгова промислова палата України, на підставі наданих документів підтвердила, що вищевказані несприятливі погодні умови, що потягли за собою загибель сільськогосподарських культур на площах ДП Агрофірма "Рубанівська", є форс-мажорними обставинами станом з 2 квітня по 4 квітня 2004 року відповідно до п.18.2 ст. 183акону№2181.

Відповідно до повідомлення № 61/240 від 23.03.2006 року, податковий орган підтвердив податковий борг позивача з фіксованого сільськогосподарського податку станом на 01.02.2005 року в розмірі 13906,91грн.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції що в даному випадку, відсутні правові підстави для списання спірного податкового боргу з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 18.2.1. п. 18.2. ст. 18 Закону №2181 (2181-14) підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Згідно вищевказаної норми під терміном "безнадійний" борг слід розуміти... у тому числі: г) податковий борг юридичних або фізичних осіб, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до зазначеної норми закону розроблено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (затверджений наказом ДПА України від 14,03.2001 року № 103 (z0016-02) , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2002р. за № 6/6304).

Як випливає із Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року за № 103 (z0016-02) , дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичних осіб, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та суми штрафних санкцій (п. 1.2).

Органами, уповноваженим здійснювати процедуру списання безнадійного податкового боргу, є виключно податкові органи (п.1.5). Податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 3.4 цього ж Порядку, під "безнадійним" податковим боргом розуміється податковий борг юридичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин), тобто не з вини платника податків і які неможливо упередити або запобігти своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань, а також при умови, що такий факт непереборної сили повинен бути засвідчений згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків визначення сум безнадійного податкового боргу здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до п.п. 4.2 п. 4 цього ж Порядку, днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в пункті 3.4 цього Порядку наступний день за граничним терміном погашення податкових зобов'язань за період, на який припадає дата, вказана в документі, що засвідчує факт непереборної сили.

Пунктом 4.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків встановлено, що списанню підлягає податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку, плати (податку) за землю, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що виникає у зв'язку з непогашенням податкових зобов'язань за період після дня настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) і до закінчення термінів його сплати за бюджетний рік, в якому такі обставини виникли.

Однак, згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) , органи державної влади, в тому числі і органи державної податкової служби, при здійсненні покладених на них державою функцій зобов'язані діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 74 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) заборонено в 2004 року проводити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).

Пунктом 22 ст.73 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" від 23.12.2004р. №2285-IV (2285-15) у 2005 році зупинено дію абзаців "в" і "г" п.п. 18.2.1. п.18.2.ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 (2181-14) року.

Статтею 68 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деяких інших законодавчих актів України № 2505- IV (2505-15) від 25.03.2005 року заборонено в 2005 році проводити реструктуризацію та списання заборгованості суб'єктів господарювання з податків, зборів та обов'язкових платежів.

Положеннями п. 6 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-IV (3235-15) зупинено на 2006 рік дію п.п. "в" і "г" п.п.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)

Згідно ст. 70 цього ж закону, заборонено у 2006 році реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надання відстрочки термінів її сплати, крім надання розстрочки протягом бюджетного року по заборгованості (недоїмці) та випадків, визначених у Законі України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Відповідно до ст.4 Бюджетного кодексу України (2542-14) №2542-111 від 21.06.2001 року визначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України.

Закони України про державні бюджети є основними економічними Законами держави і з метою приведення законодавства ( у т.ч. і податкового) у відповідність з економічною політикою держави вносяться зміни та призупиняється дія конкретних законодавчий актів, або їх окремих статей, у даному випадку п.п. "в" та "г" п.п.18.2.1. п.18.2. ст.18 Закону №2181 (2181-14) .

Отже з наведеного вбачається, що судом апеляційної інстанції при вирішенні даної справи правильно застосовано положення Конституції України (254к/96-ВР) , Бюджетного кодексу України (2542-14) та Закону про Державний бюджет України.

Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки оскаржуване судове рішення постановлено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Агрофірми "Рубанівська" ЗАТ багатогалузевого концерну "Содружество" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04.10.2006 у справі №11/181-АП-06 слід відхилити, а судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін.