Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді - Мельнікова Л.В.

Суддів - Подобайло З.Г., Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання –Холодна Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Конотопської МДПІ Сумської області на постанову Господарського суду Сумської області від 01 вересня 2008 року по справі № АС10/350-08

за позовом ТОВ "БІО ЛАТ"

до Конотопської МДПІ Сумської області

про зобов’язання вчинити певні дії,-

Позивач, ТОВ "БІО ЛАТ", звернувся до суд з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції в ненаданні довідки про відсутність податкової заборгованості позивача - протиправними, а також зобов'язати відповідача надати довідку про відсутність податкової заборгованості позивача.

Постановою Господарського суду Сумської області від 01 вересня 2008 року по справі № АС10/350-08 за позовом ТОВ "БІО ЛАТ"до Конотопської МДПІ Сумської області про зобов’язання вчинити певні дії, позов задоволено.

Конотопська МДПІ Сумської області з даною постановою не згодна, вважає, що судом не вірно застосовано п.п.5.2.4 п.5.2,п.5.4 ст. 5 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не повно та не вірно з'ясовані всі обставини справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Сумської області від 01.09.08 р. та відмовити у задоволенні позову.

ТОВ "БІО ЛАТ" заперечує проти апеляційних вимог відповідача, не погоджується з ними повністю і вважає, що Господарським судом Сумської області правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції прийняти рішення, яким залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21 грудня 2000 року №2181 -ІІІ (із змінами і доповненнями)(далі Закон № 2181-ІІІ (2181-14) ) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно до п.1.20 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом (2181-14) за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Справа № 22-а-825/09 Головуючий 1 інстанції: суддя Малафеєва І.В.

Категорія: 2.11 Доповідач 2 інстанції: суддя Подобайло З.Г.

Відповідно пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою ( пп. 5.2.3 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ )

Підпунктом 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується в тому числі і днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач направив відповідачу лист від 02.06.2008р. з проханням видати довідку про відсутність заборгованості перед державним бюджетом станом на 03 червня 2008 року.

МДПІ надала відповідь за № 6201 від 13.06.2008р. про відмову в надані такої довідки, посилаючись на те, що у підприємства рахується недоїмка по податку на прибуток в суму 127910,20 грн.

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 17.12.2007 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001502311/0 від 27.12.2007р. про визначення суми податкового зобов’язання підприємству по податку на прибуток у розмірі 127910,20 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач відповідно положень ст. 5 Закону № 2181-ІІІ розпочав процедуру апеляційного узгодження податкового зобов'язання, визначеного МДПІ шляхом направлення первинної та повторної скарг, які були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін, повторна скарга до ДПА України залишена без розгляду за пропуском строку направлення: рішення МДПІ від 28.01.2008 р., рішення ДПА в Сумській області від 27.03.2008 р, рішення ДПА України від 18.04.2008 р.

25.04.2008 року підприємство звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечиними податкових повідомлень –рішень № 0001502311/0 від 27 грудня 2007р., № 0001502311/1 від 29 січня 2008 р., № 0001502311/2 від 02 квітня 2008 р. про визначення суми податкового зобов’язання підприємству по податку на прибуток у розмірі 127910,20 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.05.2008 року відкрито провадження за цим позовом, яка отримана МДПІ 15.05.2008 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідно пп. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Станом на момент звернення з заявою про видачу довідки –02.06.2008 року та станом на день надання відповіді МДПІ –13.06.2008 року, сума у розмірі 127910,20 грн. за прийнятим податковим повідомленням-рішенням не є узгодженою.

Відповідно протокольної ухвали від 28.01.2009 р. та згідно ч.2 ст. 195 КАС України апеляційним судом витребував у МДПІ копію картки особового рахунку позивача як платника податку на прибуток за період з грудня 2007 року по березень 2009 року для встановлення обставини щодо проведення суми у розмірі 127910,20 грн. як податкового боргу станом на 02.06.2008 р. та 13.06.2008 р.

На запит апеляційного суду МДПІ картку особового рахунку станом на вказані дати надано не було, тобто, в розумінні ч.2 ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірність дій щодо ненадання довідки про відсутність податкового боргу.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність, обґрунтованість вимог.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Конотопської МДПІ Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від 01 вересня 2008 року по справі № АС10/350-08 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 10 березня 2009р.