К-28065/06 Про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання по прибутковому податку на доходи від підприємницької діяльності - 06.05.2008 Прийняття

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 10.10.2005р. № 0000022310/0 про визначення суми податкового зобов'язання по прибутковому податку на доходи від підприємницької діяльності в розмірі 76 285 грн. 42 коп. основного платежу.

Постановою Господарського суду Харківської області від 12.04.2006р. у справі № АС-13/464-05 позов задоволено.

В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що у відповідача не було підстав для перевірки; докази порушення кримінальної справи відносно позивача відсутні; перевірка проведена не тим податковим органом, який визначений в постанові слідчого; в акті перевірки не зазначено які документи та по яким господарським операціям були досліджені; відповідачем доказів відсутності в позивача документів по ним не надано; первинні документи від позивача не вимагались.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р. постанову від 12.04.2006р. по даній справі скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Підставами прийняття такого рішення судом апеляційної інстанції вказано те, що позивач отримав повідомлення про проведення перевірки з вимогою надання первинних документів на підставі яких відображались показники в деклараціях; відповідачем здійснено перевірку згідно вимог чинного законодавства з відома та в присутності позивача; перевірка проведена шляхом співставлення зазначених в деклараціях про доходи даних з даними первинних документів та рухом коштів по розрахунковому рахунку; позивачем не спростовані розрахунки відповідача щодо валових доходів та витрат за період, що перевірявся; висновком судово-економічної експертизи по кримінальній справі підтверджені зазначені в акті перевірки відповідачем дані.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати залишивши постанову суду першої інстанції без змін посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 11 - - 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 3 ст. 70 КАС України.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги касаційної скарги заперечив та просив залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт від 06.10.2005р. № 438/23-7/3010612280 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 23.12.2004р. по 01.07.2005р. в якому зазначено, зокрема, про заниження позивачем суми податку з доходу громадян за перше півріччя 2005 року в розмірі 76 285 грн. 42 коп. у зв'язку із заниженням суми чистого доходу за цей період в розмірі 586 811 грн.

Обов'язок кожного сплачувати подати і збори в порядку і розмірах, встановлених законом та здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) органами державної податкової служби шляхом проведення перевірок передбачені, відповідно, ст. 67 Конституції України та ст. ст. 8, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, з чим погодився місцевий господарський суд, що перевірка здійснена відповідачем за відсутності правових підстав, ненадання наказу на проведення перевірки, без дослідження відповідних первинних документів на підтвердження правомірності нарахування і сплати податку позивачем та ненадання таких документів останнім у зв'язку з їх вилученням.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на відповідні матеріали справи, обґрунтовано вказав про проведення перевірки на підставі: постанови слідчого в рамках порушеної кримінальної справи, в ході розслідування якої виявлені факти здійснення групою осіб діяльності від імені підприємців, в т. ч. і позивача; посвідчення на право проведення перевірки; отримання позивачем повідомлення про проведення перевірки з вимогою надання необхідних первинних документів; її здійснення з відома і в присутності позивача.

Слід зазначити, що відсутність чи ненадання наказу керівника податкового органу не є підставою для обов'язкового висновку про неправомірність здійсненої перевірки якщо в її ході об'єктивно встановлені та належним чином підтверджені порушення платником податку законодавства про оподаткування.

Визначення розміру податку з доходів від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи залежить від розміру валових доходів та витрат платника податку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу; до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу, є витрати фактично понесені платником податку, що підтверджені відповідними первинними документами, які дають змогу ідентифікувати продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Обов'язкові реквізити первинних документів передбачені в ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому, відсутність хоча б одного з таких реквізитів позбавляє відповідний документ статусу первинного стосовно документального підтвердження, зокрема, фактично понесених платником податку витрат.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, перевірка правильності визначення валових витрат здійснена шляхом співставлення даних, зазначених в деклараціях про доходи, з даними первинних документів та рухом коштів по розрахунковому рахунку, на підставі яких відповідач правомірно дійшов висновку про заниження позивачем податку на доходи від підприємницької діяльності. Також суд обґрунтовано врахував при прийнятті постанови висновок судово-економічної експертизи про підтвердження зазначеного в спірному акті перевірки порушення.

За вказаних обставин, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову є вірним, а вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

1. Залишити касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р. у справі № АС-13/464-05 - без змін.