Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Смоковича М.І.,

Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про перерахунок пенсії та її виплату,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 26 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 28 серпня 2006 року, -

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з позовом про визнання неправомірними дій щодо відмови здійснити перерахунок пенсії, зобов'язання її перерахувати.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в лютому 2005 року, за наявності 29-річного стажу роботи в органах внутрішніх справ, звільнився з посади начальника ВДАІ УМВС України в Полтавській області у зв'язку з виходом на пенсію.

Пенсійний відділ УМВС України в Полтавській області призначив йому пенсію, однак, на його думку, невірно обраховував її розмір, оскільки Указом Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4 жовтня 1996 року № 926/96 (926/96) передбачена виплата особам, які пропрацювали в органах внутрішніх справ більше 25 років, щомісячної доплати в розмірі 50 % суми пенсії, яка б могла бути нарахована у разі виходу на пенсію, а також передбачена виплата надбавки за особливий характер служби в розмірі 50 % відсотків окладів грошового забезпечення; йому ж при обчисленні пенсії такі надбавки враховані в розмірі 25 % та 40% відповідно. Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу" від 24 квітня 2003 року № 370/2003 (370/2003) передбачена виплата особам, які пропрацювали в органах внутрішніх справ більше 25 років, надбавки за безперервну службу у розмірі 90 % грошового забезпечення, а йому така надбавка врахована в розмірі 70 %.

Оскільки УМВС України в Полтавській області відмовило йому в перерахунку пенсії, він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав і просив визнати неправомірними його дії, а також зобов'язати в судовому порядку здійснити перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням надбавок в указаному ним розмірі, визначити заборгованість з пенсійного забезпечення та направити відповідні документи до органу, який здійснює виплату пенсії.

Під час розгляду справи до участі в ній судом притягнуто ВДАІ УМВС України в Полтавській області як відповідача.

Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 26 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28 серпня 2006 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування зазначених судових рішень та задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 20 грудня 1979 року по 28 лютого 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ, стаж служби в органах внутрішніх справ становить 25 років 2 місяці 8 днів.

З березня 2005 року Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

Порядок призначення пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначений Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року (2262-12) , зі змінами та доповненнями, постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) та Інструкцією про організацію роботи з пенсійного забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України і членів їхніх сімей, затвердженої наказом МВС України від 31 жовтня 2003 року № 1276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2003 року за № 1161/8482 (z1161-03) .

Зазначеними нормативними актами встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Підставою для призначення пенсії є грошовий атестат, в якому відображаються відповідний оклад за посадою, спеціальним званням та процентна надбавки за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії) в розмірах, встановлених на день звільнення.

Що ж стосується вказаних ОСОБА_1 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, то їх виплата, як вірно ним зазначено, передбачена Указом Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4 жовтня 1996 року № 926/96 (926/96) , відповідно до якого особам, які пропрацювали в органах внутрішніх справ більше 25 років, здійснюється щомісячна доплата в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути нарахована у разі виходу на пенсію, а також передбачена виплата надбавки за особливий характер служби в розмірі до 50 % відсотків окладів грошового забезпечення. Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу" від 24 квітня 2003 року № 370/2003 (370/2003) передбачена виплата щомісячної надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ зокрема, особам, які пропрацювали понад 25 років - до 90 відсотків грошового забезпечення.

Разом з цим, Указом Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4 жовтня 1996 року № 926/96 (926/96) керівникам органів внутрішніх справ надано право встановлювати вказані в цьому Указі надбавки та доплати в межах асигнувань, що видаються на утримання цих органів, а Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу" від 24 квітня 2003 року № 370/2003 (370/2003) Міністрові внутрішніх справ України надано право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ.

Оскільки пенсія ОСОБА_1 була призначена відповідно до грошового атестату № 9 від 17 березня 2005 року, виданого фінансовою частиною ВДАІ УМВС України в Полтавській області (а. с. 32), з якого вбачається, що на день звільнення йому виплачувалися доплата від належної суми пенсії в розмірі 25 %, надбавка за особливий характер служби в розмірі 40 %, надбавка за безперервну службу в органах внутрішніх справ в розмірі 70 %, які були встановлені йому наказом начальника ВДАІ УМВС України в Полтавській області від 4 січня 2005 року "Про оголошення надбавок та доплат до грошового утримання на перший квартал 2005 року працівникам Державтоінспекції", суди обгрунтовано відмовили йому в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та на підставі закону, що їх регулює; у судових рішеннях повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи касаційної скарги про те, що при обчисленні розміру пенсії повинні враховуватися щомісячні додаткові види грошового забезпечення в розмірах, встановлених законодавством, а не начальником органу внутрішніх справ висновку судів не спростовують, оскільки як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1 своєї постанови "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 квітня 2005 року № 4, при вирішенні таких справ суди мають керуватися, у тому числі й наказами міністерств і відомств, які здійснюють пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , та іншими нормативно-правовими актами з питань пенсійного забезпечення.

Оскільки під час розгляду справи суди не порушили норми матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції за правилом частини 3 статті - 220-1 КАС України, відхиляє касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення залишає без змін.-

З огляду на викладене, керуючись статтями - 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 26 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 28 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.