ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2008 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:
Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., М.П., Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі управління з переробки газу та газового конденсату на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2006 року у справі №7/404-а за позовом Державної інспекції з енергозбереження до дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі управління з переробки газу та газового конденсату про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в сумі 49148грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року Державна інспекція з енергозбереження звернулось до суду з позовом до дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі управління з переробки газу та газового конденсату про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в сумі 49148грн..
Постановою Господарського суду м. Києва від 14 вересня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2006 року постанову суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено.
В касаційній скарзі дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі управління з переробки газу та газового конденсату просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, структурною одиницею урядового органу державного управління Державної інспекції з енергозбереження - територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження у Полтавській області під час комплексної перевірки використання паливно - енергетичних ресурсів на Управлінні з переробки газу та газового конденсату ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" 1 червня 2005 року встановлено факти безгосподарного використання паливно - енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно -енергетичних ресурсів.
Встановлені факти нераціонального використання паливно енергетичних ресурсів зафіксовані в акті комплексної перевірки від 01 червня 2005 року № 18-16/пп-2005.Відповідно до вказаного акту перевитрати електричної енергії внаслідок низького значення коефіцієнта потужності складають 98 100 кВт.год./рік.
У зв'язку з цим, позивач нарахував відповідачу подвійну плату за нераціональне використання 98 100 кВт/год. паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 49 148,00 грн.
Відповідно до п. "є" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що плата за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів не являється штрафом, а є самостійним видом економічного засобу забезпечення енергозбереження, який відрізняється від штрафу своєю правовою природою та задовольнив позовні вимоги.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також допущені порушення норм процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі управління з переробки газу та газового конденсату відхилити, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: