Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І., СтепашкаО.І., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників відповідача: ВоробейГ.А., КарасьГ.І., НевмержицькогоП.В., ЯремчукГ.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Ресурси" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від09.06.2005 посправі№10/25"НА"

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Ресурси"

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від17.01.2005 №0000071600/0, яким донараховано позивачу податку на прибуток в сумі 15200грн. та застосовано штрафну санкцію відповідно до п.п.17.1.4. п.17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язані платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами", винесеного за результатами проведеної перевірки податкової декларації про податок на прибуток за 11 місяців 2004року, про що складено Акт від11.01.2005 №2/2-16-22063283, де зазначено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації є менший ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації платником допущена методологічна помилка, а саме: платником безпідставно звільнено від оподаткування прибуток в сумі 60700грн. (підприємство безпідставно застосувало ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" при оподаткуванні операцій податком на прибуток, оскільки не здійснює господарську діяльність у зоні добровільного гарантованого відселення). Підставу для звільнення зазначеної суми від оподаткування позивач виклав у поясненні до декларації за 11 місяців 2004року, де послався на ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", що надає пільгу зі сплати податку на прибуток.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від31.03.2005 позов задоволено. Рішення суду мотивовано ч.1 ст. 7 ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від09.06.2005 посправі№10/25"НА" рішення Господарського суду Житомирської області від31.03.2005 скасовано, в позові відмовлено. Апеляційний господарський суд не погодився із позицією суду першої інстанції, зазначивши, що згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ від23.11.1995 юридична адреса місцезнаходження ТОВ є м.Овруч Житомирської області, яке внесено до зони добровільного гарантованого відселення. Проте, наданий відповідачем в судове засідання апеляційної інстанції акт обстеження місцезнаходження ТОВ від08.06.2005 свідчить про те, що за вказаною адресою не знаходиться та виробничих потужностей на території Овруцького району не існує. Будь-які предмети, які б свідчили про те, що перевіряємий об'єкт знаходиться за вказаною адресою (сейф, таблички з інформацією про підприємство, печатки, бухгалтерські документи) відсутні.

Відповідно пославшись на ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд апеляційної інстанції зазначив, що Договір №44 на здачу в оренду малого приміщення від13.11.2003 було укладено на 1рік до 31.12.2003, декларація податку на прибуток підприємства подана за 11 місяців 2004року. А тому із урахуванням ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", та змін податкового та митного режимів здійснення господарської діяльності у частині звільнення суб’єктів господарювання від сплати податків і зборів, суд дійшов висновку про те, що в зв’язку із набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет на2005рік" (2285-15) та деяких інших законодавчих актів України", - пільгові податкові та митні умови здійсненню господарської діяльності припинено. Отже, особливий статус "неплатника податків" скасовано.

Не погодившись із постановою Житомирського апеляційного господарського суду від09.06.2005 посправі№10/25"НА" позивач - ТОВ "Житомир-Ресурси" (далі-ТОВ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення. На думку скаржника судами були зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи. Посилаючись на ст. 7 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" скаржник наголосив на тому, що апеляційний господарський суд в вирішенні питання встановлення місцезнаходження ТОВ вільно тлумачить Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) , та як необхідною умовою для звільнення від оподаткування відповідно до ст.7 цього Закону є встановлення факту місцезнаходження та здійснення господарчої діяльності підприємствами. Такої норми в цьому законі не існує. Беручи на себе повноваження Конституційного суду, Житомирський апеляційний господарський суд, в той же час, не враховує норми процесуального права, а саме ст. 93 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти скарги заперечив, повністю підтримавши судові рішення. При цьому зазначивши, що підприємства, об’єднання й організації, які є платниками податків і розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, зобов’язані нараховувати податки та вносити їх до бюджету. Приписи ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" у частині звільнення від оподаткування суб'єктів господарювання, розташованих у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю, слід застосовувати з урахуванням ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" та відповідних статей спеціальних законів з оподаткування.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог Закону України від27.02.1991 №791а-XII "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) , встановлення факту місцезнаходження та здійснення господарської діяльності підприємствами у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю є необхідною умовою для звільнення від оподаткування.

Таким чином, підприємства, місцезнаходженням яких є зони гарантованого добровільного віднесення та посиленого радіоекологічного контролю, за умови здійснення ними господарської діяльності саме на території цих зон, відповідно до ст.7 цього Закону підприємства, об'єднання і організації, колгоспи, радгоспи, розташовані у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, звільняються від оподаткування, крім платежів і відрахувань до місцевих бюджетів. Для них Кабінетом Міністрів України встановлюються пільгові умови фінансування, гарантоване матеріально-технічне забезпечення. Однак ст. 16 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" забороняє у зоні актованого добровільного відселення: - будівництво нових, розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов'язаних із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення, а також умов його життя та праці; - будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію; - природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки; - внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу відповідних органів Кабінету Міністрів України; - залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.

При цьому розглядаючи спірні правовідносини, необхідно врахувати, що згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ від23.11.1995 юридична адреса місцезнаходження ТОВ є м.Овруч Житомирської області, яке внесено до зони добровільного гарантованого відселення. А наданий Акт обстеження місцезнаходження від08.06.2005 свідчить про те, що за вказаною адресою ТОВ не знаходиться та виробничих потужностей на території Овруцького району не існує. Будь-які предмети, які б свідчили про те, що перевіряємий об'єкт знаходиться за вказаною адресою (сейф, таблички з інформацією про підприємство, печатки, бухгалтерські документи) відсутні. Тобто висновок суду апеляційної інстанції про те, що згідно ч.3 ст.1 Закону України від25.06.1991 №1251 "Про систему оподаткування" - ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування, не суперечить встановленому факту відсутності позивача за юридичною адресою.

З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що із урахуванням ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", та змін податкового та митного режимів здійснення господарської діяльності у частині звільнення суб’єктів господарювання від сплати податків і зборів, - в зв’язку із набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет на2005рік" (2285-15) та деяких інших законодавчих актів України", - пільгові податкові та митні умови здійсненню господарської діяльності ТОВ в зоні добровільного гарантованого відселення припинено. Отже норми Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) у частині звільнення оподаткування суб'єктів господарювання, розташованих у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю" слід застосовувати з урахуванням ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", враховуючи, що встановлення цих пільг до законів про оподаткування не включені.

Відповідно постанова Житомирського апеляційного господарського суду від09.06.2005 посправі№10/25"НА"скасуванню не підлягає, як така, що винесена за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Ресурси" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від09.06.2005 посправі№10/25"НА" залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст. 237- 239 КАС України.