Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І., СтепашкаО.І., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

представники сторін в судове засідання не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Южтрансполіс" на рішення Господарського суду Запорізької області від16.08.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від11.10.2005 посправі№23/189-3/255

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южтрансполіс"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від31.12.2003: №00002601/0/37691, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 34075гри. (основний платіж 26690грн., штрафні (фінансові) санкції 4385грн.) та №00002601/0/37692, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 25780,50грн. (основний платіж 17187грн., штрафні (фінансові) санкції 8593,50грн.); які винесені за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Фірма Житниця" за період з 01.04.2003 по 30.09.2003, за результатами якої складений Акт від26.12.2003 №18/35-02/23285011, де встановлено заниження податку на прибуток за три квартали 2003року в сумі 99000грн. (в тому числі за ІІквартал – 14160грн., за ІІІквартал – 15530грн. та податку на додану вартість за 2003рік на 17188грн. (в тому числі за червень – 6830грн. за липень – 10357грн.).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від16.08.2005 залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від11.10.2005 посправі№23/189-3/255 в позові відмовлено. Постанова суду мотивовано тим, що договір субпідряду від27.03.2003 №0204/03, укладений між ТОВ"Южтрансполіс" і ППФірма "Житниця" визнано недійсним на підставі ст. 49 ЦК УРСР, і тому відсутні підстави для включення витрат до складу валових, оскільки визнання договору недійсним не може породжувати встановлення, зміну або припинення правовідносин.

Апеляційний господарський суд погодився із позицією суду першої інстанції повністю, підтвердивши фактичні обставини справи, та пославшись на положення пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Дана справа розглянута Господарським судом Запорізької області та Запорізьким апеляційним господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, який в порядку Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ухвалою від06.12.2005 передав справу до Вищого адміністративного суду України.

Враховуючи норми процесуального кодексу, на підставі якого винесені оскаржувані судові рішення, колегія суддів прийшла до висновку про наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст. 38 Закону України "Про судоустрій" - Вищий адміністративний суд України є вищим судовим органом спеціалізованих, тобто адміністративних судів, який відповідно до інстанційної підсудності, визначеної у ч.3 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення місцевих та апеляційних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) набрав чинності 01.09.2005, де п.1, п.6, п.7 розділуVII"Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційний адміністративних судів – адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України (1798-12) 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України (2747-15) ; після набрання чинності цим Кодексом касаційні скарги розглядаються у встановленому ним порядку. І до створення системи адміністративних судів Вищий адміністративний суд України відповідно до ст. 210 Кодексу адміністративного судочинства України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, які розглядаються судами інших юрисдикцій, але за правилами встановленими Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції. А ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя у розумінні положень ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) відповідає ознакам суб’єкта владних повноважень. Відповідно оскільки спір між сторонами виник не у зв’язку із регулюванням господарських правовідносин між суб’єктом господарювання та суб’єктом владних повноважень, підстав для здійснення правосуддя у цій справі у порядку господарського процесуального законодавства немає, а відповідно до ст.4 КАС, у адміністративних справах здійснюється адміністративними судами; їм же належить і вирішальне право кваліфікування спорів за юрисдикцією. Тобто відповідні місцеві та апеляційні господарські суди до початку діяльності адміністративних судів самостійно визначають свою юрисдикцію. Застосування цими судами відповідних процесуальних норм КАС чи ГПК (1798-12) під час розгляду справи вказує на те, який суд – адміністративний чи господарський – розглядав справу.

Дана справа розглянута Запорізьким апеляційним господарським судом - 11.10.2005 - після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , тобто апеляційний господарський суд вважав, що ця справа відноситься до господарської юрисдикції і діяв як господарський суд. А оскільки компетенція Вищого адміністративного суду України непоширюється на перегляд в касаційному порядку судових рішень, постановлених після 01.09.2005 не за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , тому відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України відкрите касаційне провадження у даній справі необхідно закрити, оскільки така справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства. Справу разом із касаційною скаргою необхідно направити до Вищого господарського суду України для розгляду.

Відповідно до встановленого та керуючись ч.3 ст. 125 Конституції України, ч.1 ст. 38 Закону України "Про судоустрій", п.1 ч.1 ст. 157, ст. 210, ст. 212 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Закрити касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Южтрансполіс" на рішення Господарського суду Запорізької області від16.08.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від11.10.2005 посправі№23/189-3/255.

Справу№23/189-3/255 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Южтрансполіс" повернути до Вищого господарського суду України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст. 237- 239 КАС України.