Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Степашка О.І.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Патюк А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 06.05.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ДПІ в місті Івано-Франківську на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 та постанову господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2006

у справі № А-8/132

за позовом ЗАТ НТЦ "Промтехдіагностіка"

до ДПІ в місті Івано-Франківську

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ЗАТ НТЦ "Промтехдіагностіка" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ДПІ в місті Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.2006.2006 №0000852312/2.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2006, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2006, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу відповідач посилається на те, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13.05.2005, яке вступило в закону силу, визнано недійсним установчі документи ТОВ "Говерла" з 01.05.2004.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акту перевірки "Про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ НТЦ "Промтехдіагностика" за період з 01.04.2004 по 31.12.2005" №156/23-2/13655725 від 10.03.2006 ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення-рішення №0000852312/0 від 20.03.2006, яким згідно з п.п. "б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, із змінами та доповненнями, п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 158379 грн., в тому числі 105586 грн. - основний платіж та 52793 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження ЗАТ НТЦ "Промтехдіагностика" вищенаведеного податкового повідомлення-рішення ДПІ м. Івано-Франківську своїм рішенням про результати розгляду скарги №19652/10/25-026/14 від 19.05.2006 частково скасувала останнє в сумі 65758,20 грн., задовольнивши частково скаргу платника податків, оскільки Подільським районним судом м. Києва 13.05.05р. винесено нове рішення по справі №2-2115/05, яким установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Говерла" визнано недійсними з 01.05.04р. За наслідком розгляду повторної скарги позивача від 31.05.2006 йому направлено податкове повідомлення-рішення №0000852312/2 від 16.2006.2006, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 92620 грн., яке є предметом оскарження в даній справі.

Як зазначено в акті перевірки, між ЗАТ НТЦ "Промтехдіагностика" та ТОВ "Говерла" 24.04.03р. укладено договір №03.57.03, згідно умов якого ТОВ "Говерла" зобов'язувалося виконати і здати в установлені терміни роботи по влаштуванню лежневих та під’їзних робіт, ізоляційні та протиерозійні роботи на будівництві нафтопроводу НПЗ "Жулин" - НПЗ "Надвірна", факт оплати яких підтверджується відповідними бухгалтерськими документами, наявними у справі. Стосовно цього спору немає.

На виконання умов договору №03.57.03 від 24.04.03р. ТОВ "Говерла" виписало позивачу податкові накладні №1190 від 28.12.03р. на суму 263032,8 грн. (податок на додану вартість - 43838,8 грн.), №285 від 28.05.04р. на суму 198507,6 грн. (податок на додану вартість - 33084,6 грн.), №385 від 30.2006.04р. на суму 171969,6 грн. (податок на додану вартість - 28661,6 грн.), які знаходяться в матеріалах справи та містять усі необхідні реквізити передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, відповідні суми податку на додану вартість по яких останній включив до податкового кредиту за період з 01.04.04р. по 31.12.05р., та в результаті чого згідно рішення відповідача позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди посилались на п.п.7.2.1, 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.9.6, 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції Закону №2505 від 25.03.2005, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, оскільки останній за наявності податкових накладних, які відповідають встановленим законом вимогам, та повній оплаті вартості одержаних матеріальних цінностей, у складі яких був податок на додану вартість, за перевірений період правомірно включив податок на додану вартість в розмірі 61746 грн. до податкового кредиту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Згідно п.п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції Закону №2505 від 25.03.05р. реєстрація особи, як платника ПДВ діє до дати її анулювання. Аналогічні положення містились у п.п. 9.6. ст. 9 Закону в редакції, що регулювала правовідносини в травні, червні 2004 року. Датою анулювання свідоцтва ПДВ ТОВ "Говерла" згідно акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.05.2006 року затвердженого начальником ДПІ у Подільському районі м. Києва є 19.05.2006 року, отже на момент видачі податкових накладних в травні та червні 2004 року ТОВ "Говерла" було зареєстроване, як платник ПДВ.

Також слід звернути увагу на те, що, згідно акту про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ остання податкова звітність ТОВ "Говерла" подана за перше півріччя 2004 року, в той час як розрахунки між ТОВ "Говерла" та ЗАТ НТЦ "Промтехдіагностика" проводились в червні 2004 року. Також в акті про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Говерла", затвердженим начальником ДПІ у Подільському районі м. Києва 19.05.2006 року вказано про відсутність заборгованості з ПДВ.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів попередніх інстанцій, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ в місті Івано-Франківську задоволенню не підлягає, а ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 та постанову господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2006 у справі № А-8/132 – залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу ДПІ в місті Івано-Франківську залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 та постанову господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2006 у справі № А-8/132 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.