ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2008 року м. Київ
К-38786/06
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Харченка В.В.
суддів Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Гончар Л.Я.
Шкляр Л.Т.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Домобудівник" (далі-ВАТ) до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання нечинними рішень,-
Встановила:
У березні 2006 року ВАТ "Домобудівник" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання нечинними рішень Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області № № 663,664 від 07.11.2005 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків. Так, рішенням №663 до ВАТ "Домобудівник" застосовано штраф у сумі 76799,24 грн. та нараховано пеню у розмірі 18215,57 грн., а рішенням №664 застосовано штраф у сумі 26334.37 грн. та нараховано пеню у сумі 2809,32 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що вищезазначені рішення не відповідають нормам законодавства, а саме Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, що підприємство не має заборгованості зі сплати страхових внесків перед органами Пенсійного фонду.
Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року, позов задоволено. Визнано нечинними рішення Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі Івано-Франківської області № № 663,664 від 07.11.2005 року про застосування до ВАТ "Домобудівник" фінансових санкцій та нарахування пені.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі Івано-Франківської області, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ "Домобудівник", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
У запереченні на касаційну скаргу ВАТ "Домобудівник" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вважаючи судові рішення законними й обґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши колегія суддів вважає, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіряючи справу, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області безпідставно застосовано до позивача штраф та нараховано пеню на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки згідно повідомлення самого ж відповідача від 08.09.2005 року № 2962/04 станом на 22.08.2005 року у позивача наявна переплата страхових внесків до Пенсійного фонду і вона складає 1064 грн. 37 коп.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки касатора від 06.08.2004 року за №2362/04-23 у позивача відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду станом на 01.08.2004 року Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вимоги про сплату боргу ВАТ "Домобудівник" не надсилались. Суд касаційної інстанції, перевіряючи правильність правової оцінки обставин у справі вважає, що суди дали правильну правову оцінку наявним у справі доказам і, зокрема, тому, що наявні у справі акти, рішення, довідки та розрахунки відповідача суперечать один одному. Натомість, згідно поданих ВАТ "Домобудівник" доказів, у останнього заборгованість до Пенсійного фонду зі сплати страхових внесків відсутня.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись статтями 220,220-1,230- Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області відхилити, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
З оригіналом згідно: