К-9929/07 Про стягнення щомісячного додаткового грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення - 31.01.2008 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Харківського представництва генерального замовника - Національного космічного агентства України (далі - ХПГЗ-НКАУ), начальника Харківського представництва генерального замовника - Національного космічного агентства - Великодного Володимира Івановича про стягнення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, визнання дій та бездіяльності начальника Харківського представництва генерального замовника - Національного космічного агентства України неправомірними, визнання нечинними наказів

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду міста Харкова від 13 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2007 року, -

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом. Просив зобов'язати ХПГЗ - НКАУ встановити у відсотковому відношенні та доплатити за період з квітня 2003 року по грудень 2005 року :

- щомісячну надбавку за безперервну службу відповідно до Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389 (389/2003) у розмірі 41155, 80 грн.;

- щомісячну надбавку до посадового окладу за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до Закону України "Про державну таємницю" (3855-12) , Постанови КМУ від 15 червня 1994 року № 414 (414-94-п) у розмірі 409, 50 грн.;

·щомісячну премію за особистий вклад в загальний результат роботи згідно з п. 3 Постанови КМУ від 22 травня 2000 року № 829 (829-2000-п) у розмірі 23734, 11 грн.

Крім того, просив зобов'язати відповідача провести перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки та стягнути 7871, 68 грн. невиплачених коштів.

22 вересня 2006 року позивач доповнив свої вимоги і просив визнати дії начальника ХПГЗ - НКАУ щодо встановлення йому щомісячних додаткових видів грошового забезпечення не в повному обсязі неправомірними, а накази в частині встановлення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в порушення вимог чинних нормативно - правових актів законодавства України незаконними. Просив також зобов'язати начальника ХПГЗ - НКАУ прийняти рішення щодо встановлення додаткових видів грошового забезпечення у розмірах, передбачених чинним законодавством України.

18 січня 2007 року позивач вдруге доповнив позовні вимоги і просив зобов'язати ХПГЗ - НКАУ відшкодувати матеріальну шкоду на загальну суму 93452,97 грн., яка складається із суми 73171,09 грн., що вказана у позовній заяві від 20 червня 2006 року та суми компенсації у розмірі 20281, 88 грн., розрахованої станом на 15 січня 2007 року.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2007 року залишено без змін постанову Київського районного суду міста Харкова від 13 лютого 2007 року, якою у задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивач просить скасувати ці судові рішення і ухвалити нове - про задоволення позовних вимог. Вказує на неправильне тлумачення судами ст. 59 Закону України "Про державний бюджет на 2003 рік", ст. 78 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік" та Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік" (2285-15) .

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення без змін з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, позивач відповідно до наказу Міністра Оборони України від 23 вересня 2002 року № 550 був відряджений для подальшого проходження військової служби до Національного космічного агентства України. Наказом НКАУ від 16 жовтня 2002 року № 27-ко був призначений на посаду начальника групи організаційно - планової та кадрової роботи ХПГЗ - НКАУ. 14 листопада 2005 року за наказом № 52 заступника Міністра оборони України звільнений у запас за станом здоров'я, а наказом Харківського ПГЗ-НКАУ від 23 грудня 2005 року № 39-ос виключений зі списків особового складу ХПГЗ-НКАУ та направлений для зарахування на військовий облік до Київського РВК міста Харкова.

У період служби позивач отримував передбачені законодавством види додаткового грошового забезпечення, а саме: щомісячну надбавку за безперервну службу, щомісячну надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, щомісячну премію за особистий вклад в загальний результат роботи, щорічну грошову допомогу на оздоровлення. Визнаючи, що ці виплати проводились, позивач вказує, що вони мали виплачуватися в максимальних розмірах незалежно від забезпеченості бюджетним фінансуванням.

Відповідно до пунктів 1.2., 4.3 Положення про Харківське ПГЗ-НКАУ, затвердженого наказом НКАУ від 25 вересня 2002 року № 238 і зареєстрованого розпорядженням Київського РВК міста Харкова за № 1154 від 01 жовтня 2002 року, - ХПГЗ-НКАУ це державна установа, заснована на державній власності, яка є розпорядником бюджетних коштів, виділених на її утримання. Пунктами 5.1., 5.3 цього Положення, передбачено, що ХПГЗ-НКАУ очолює начальник, який розпоряджається наданими коштами та майном відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про представництва генерального замовника - Національного космічного агентства України на підприємствах космічної галузі" від 05 червня 2000 року № 908 (908-2000-п) , встановлено, що утримання представництв здійснюється за рахунок коштів, передбачених в державному бюджеті відповідного року на фінансування Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Пунктом 1 Положення про представництва генерального замовника - Національного космічного агентства України на підприємствах космічної галузі, затвердженого Постановою КМУ від 05 червня 2000 року визначено, що це Положення визначає основні права та обов'язки представництва генерального замовника - НКАУ. Відповідно до п. 2 Положення, представництва є підрозділами НКАУ і підпорядковуються йому. Кількість представництва, їх організаційно - штатна структура, кошториси витрат на утримання та дислокація затверджуються Генеральним директором НКАУ. Згідно із п. 3 цього Положення, у своїй діяльності представництва керуються законами України, законодавчими актами Президента України, Кабінету Міністрів України, зазначеним Положенням, а також наказами НКАУ. У відповідності до п.14 вказаного Положення, грошове та матеріальне забезпечення працівників представництв здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються у державному бюджеті відповідного року на фінансування Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Таким чином, ХПГЗ-НКАУ є кінцевим розпорядником бюджетних коштів та отримує їх з Державного бюджету України через відповідний відділ органів державного казначейства у розмірах, визначених у кошторисі головним розпорядником коштів - НКАУ, а начальник ХПГЗ-НКАУ є посадовою (службовою) особою і здійснює свої повноваження відповідно до Положення та наказів НКАУ.

Перевищення встановлених лімітів прямо заборонено бюджетним законодавством України. Відповідно до ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь - які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно з ч.2 ст. 51 цього Кодексу, відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Частина 4 цієї статті встановлює, що розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 5 цієї статті, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а частиною 6 цієї статті передбачено, що будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Відповідно до ст. 116 Бюджетного кодексу України, бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. А у відповідності до частин 1 та 2 ст. 121 цього Кодексу, особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку, про те, що начальник ХПГЗ-НКАУ Великодний В. І. не мав повноважень на перевищення встановлених для ХПГЗ-НКАУ видатків к ошторису, затвердженого наказом НКАУ. Таким чином його дії є правомірними.

Правомірність поведінки відповідача підтверджується і актом перевірки ХПГЗ-НКАУ Контрольно-ревізійним управлінням в Харківській області за період з другого півріччя 2002 року по вересень (включно) 2005 року (акт № 05-20/57 від 30 вересня 2005 року). Зокрема пункти 13, 15, 17 акту перевірки констатують відсутність порушень чинного законодавства при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення, у тому числі надбавок, доплат і премій, а також з питань соціального забезпечення військовослужбовців.

Дані висновки підтверджуються тим, що згідно п. 1 Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003 (389/2003) , постановлено: надати Міністрові оборони України право встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50: понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків.

Постановлено виплату надбавок відповідно до цього Указу здійснювати, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України.

Наказом НКАУ № 95 від 08 квітня 2004 року затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу військовослужбовцям, відрядженим до НКАУ і передбачено виплачувати військовослужбовцям, відрядженим до НКАУ, щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення. Пунктом 2.4. вказаної Інструкції визначено, що виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого у кошторисах видатків на утримання НКАУ, НЦУВКЗ та представництв генерального замовника - НКАУ. Постановою КМУ від 22 травня 2000 року № 829 (829-2000-п) надано право командирам військових частин, керівникам установ та організацій преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи у межах фонду преміювання, створеного в розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

Таке преміювання здійснювалось у відповідності до вказаної постанови КМУ та Інструкції про преміювання працівників (військовослужбовців) представництв генерального замовника - Національного космічного агентства України, затвердженої Наказом НКАУ №69 від 03.04.2003р. в межах фонду преміювання, формування якого залежить від стану забезпечення бюджетними асигнуваннями згідно кошторису, що затверджується наказом НКАУ.

Судами встановлено, що позивачеві виплачувалась і надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Отже, правильним є висновок судів про те, що проведення виплат позивачеві з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення відповідає вимогам чинного законодавства.

Встановивши, що надбавки і премії позивачеві виплачувались у відповідності до вимог чинного законодавства, суди дійшли правильного висновку про те, що безпідставною є і вимога про доплату грошової допомоги на оздоровлення, розмір якої за його розрахунками збільшився б у випадку виплати надбавок і премій у максимальному розмірі.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.