Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Харченка В.В., суддів – Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Шкляр Л.Т., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Господарського суду Луганської області від 26 вересня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року у справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Донбас" про стягнення, -

Постановою Господарського суду Луганської області від 26 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Донбас" про стягнення.

Зазначені рішення вмотивовано пропуском строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України для стягнення штрафних санкцій.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з касаційною скаргою, у якій просить постанову Господарського суду Луганської області від 26 вересня 2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року скасувати, прийнявши рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З моменту вступу в силу Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"від 5 липня 2001 року № 2606-III (2606-14) було здійсненовизначення відрахувань до Фонду соціального захисту інвалідів за нестворені робочі місця у якості штрафних санкцій.

Штрафні санкції, передбачені статтею 20 Закону, є видом адміністративно-господарських санкцій, правовий режим яких визначено у статтях 238 – 250 Господарського кодексу України (436-15) .

Згідно до ст. 250 ГК України встановлено, що адміністративні господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом законодавчо встановлених правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) не встановлено будь-яких строків для застосування фінансових санкцій, тому в даному випадку слід виходити з вимог ст. 250 ГК України.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, постанову Господарського суду Луганської області від 26 вересня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і оскарженню не підлягає.