Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Харченка В.В., суддів – Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Шкляр Л.Т., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року по справі за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукашівка – Агро" про стягнення, -

Постановою Господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року було відмовлено у задоволенні позову Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукашівка – Агро" про стягнення.

В основу зазначених судових рішень суду було покладено висновки про те, що відповідачем не було допущено порушень вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) , оскільки позивачем на виконання вимог пункту 1.2 затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 6 липня 1998 р. №244 (z0464-98) та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17 липня 1998 р. за N 464/2904 (z0464-98) Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами N 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" було подано інформацію про наявні місця для працевлаштування інвалідів.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Черкаське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з касаційною скаргою, у якій просить постанову Господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року скасувати, прийнявши рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) не вбачається, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов'язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені ним робочі місця.

Стаття 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( в редакції, яка діяла у 2005 році) не передбачала розрахунок середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у якості підстави для сплати санкцій.

Колегія суддів відзначає, що вимоги стосовно середньооблікової чисельності інвалідів, як підстави для сплати штрафних санкцій було введено в редакції зазначеного Закону відповідно до Закону України від 06.10.2005р. №2960-IV (2960-15) .

Отже, підстави для покладення на відповідача відповідальності, виходячи з положень ст. 218 ГК України відсутні.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, постанову Господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і оскарженню не підлягає.