Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Харченка В.В.

Суддів - Васильченко Н.В.,

Гончар Л.Я.,

Кравченко О.О.,

Шкляр Л.Т.

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ЗАТ "Будсервіс" на постанову Господарського суду Житомирської області від 17.03.2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року по справі № 11/173 "НА" за позовом ЗАТ "Будсервіс" до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Житомирі про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень Житомирської ОДПІ, -

У грудні 2005 року ЗАТ "Будсервіс" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Житомирської ОДПІ від 13 квітня 2005 року №3930/15-02/46124/3, №3931/15-02/46125/3, №3932/15-02/46125/3.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 17.03.2006 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими по справі рішеннями ЗАТ "Будсервіс" звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Так, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми п. 6.4.1 ст. 6, п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 та п.п. 17.1.17 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами".

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального права відповідач ставить питання про скасування постанови Господарського суду Житомирської області від 17.03.2006 року та ухвали Житомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року та направлення справи на новий розгляд.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті перевірки Житомирською ОДПІ щодо своєчасної сплати ЗАТ "Будсервіс" узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість складено акт №12/10/15-02 від 12.02.2004р. на підставі якого Житомирською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за затримку граничного строку узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість №3930/15-02/46124 від 27.07.2004р. – на суму 2203 грн. 86 коп., №3931/15-02/46125 від 27.07.2004р. – на суму 29433 грн. 91 коп., №3932/15-02/46125 від 27.07.2004р. – на суму 55365 грн. 56 коп. в загальній сумі 87003 грн. 33 коп.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ЗАТ "Будсервіс" оскаржило їх в адміністративному порядку. Рішенням ДПА у Житомирській області №10086/К-С/25-009 від 27.09.2004 року вказані податкові повідомлення-рішення були частково змінені: сума раніше застосованих штрафних санкцій зменшена з 87003,33грн. до 66034,19грн., тобто на 20969,14грн.

В подальшому вказане рішення ДПА у Житомирській області було скасовано рішенням ДПА України №11134/6/25-1215 від 07.12.2004 року, а податкові повідомлення-рішення прийняті Житомирською ОДПІ залишені без змін. Враховуючи рішення ДПА України Житомирською ОДПІ були виписані та надіслані на адресу позивача нові податкові повідомлення-рішення від 22.12.2004р. №6463/15-02/80470, №6464/15-02/80649, №6465/15-02/80468, які рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.03.2005 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.07. 2005 року, визнано недійсними.

Зважаючи на рішення ДПА України №11134/6/25-1215 від 07.12.2004р. та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2005 року Житомирська ОДПІ 13.04.2005 року прийняла та надіслала ЗАТ "Будсервіс" податкові повідомлення-рішення №3930/15-02/46124/3, №3931/15-02/46125/3, №3932/15-02/46125/3.

Як вірно зазначили суди попередніх інстанцій відповідно до п.п.5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253 (z0567-01) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758 (z0567-01) з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Оскільки податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 27.07.2004 року №3930/15-02/46124, №3931/15-02/46125 та №3932/15-02/46125 залишені ДПА України без змін, а рішення ДПА у Житомирській області від 27.09.2004 року скасовано, відсутні підстави вважати, що зазначені податкові повідомлення-рішення є відкликаними, відповідно і податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 13.04.2005 року №3930/15-02/46124/3, №3931/15-02/46125/3, №3932/15-02/46125/3 не є новими, прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та надіслані ЗАТ "Буд сервіс" з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланих податкових повідомленнях-рішеннях від 27.07.2004 року, а отже підстави для їх скасування відсутні.

Посилання позивача на пропущення строку, встановленого ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондам" є безпідставним оскільки з матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 27.07.2004 року №3930/15-02/46124, №3931/15-02/46125 та №3932/15-02/46125 на загальну суму 87003 грн. 33 коп. були прийняті на підставі акту №12/10/15-02 від 12.02.2004р., тобто в строк визначений п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 зазначеного Закону.

З огляду на викладене, постанова Господарського суду Житомирської області від 17.03.2006 року та ухвала Житомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року прийняті з додержанням норм матеріального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для його обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ЗАТ "Будсервіс" – залишити без задоволення, а постанову господарського суду Житомирської області від 17.03.2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.