2а-67/08/0543 Про визнання протиправними дій та стягнення недоплачених сум щорічної грошової допомоги - 24.02.2009 Прийняття

розглянула апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 листопада 2008 року у справі № 2а-67/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоплачених сум щорічної грошової допомоги, і

05 вересня 2008 року позивач звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради зобов'язання відповідача зробити нарахування йогму доплати щорічної разової грошової допомоги в розмірі 2880,48 грн., який уточнив в судовому засіданні відносно суми допомоги, просив стягнути з відповідача на його користь недоотриману допомогу в розмірі 6018,42 грн.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 13 листопада 2008 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради (далі - УПСЗН) про визнання дій протиправними, стягнення недоплачених сум щорічної грошової допомоги задоволені в повному обсязі: визнані дії УПСЗН з виплати позивачеві щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2007 та 2008 роки, протиправними; стягнуто з відповідача на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2007, 2008 роки в загальній сумі 6018,42 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судове засідання не прибув - про час, дату та місце апеляційного перегляду справи відповідач сповіщений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність свого представника.

Позивач в судовому засіданні вважав доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просив судове рішення першої інстанції залишити без змін.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни 2 групи і згідно ч. 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком; стягнув з відповідача на користь позивача недоплачену разову грошову щорічну допомогу до 5 травня за 2008 р. в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, оскільки позивачеві 2 група інвалідності встановлена з 12.11.2007 року, а до цієї дати позивач мав 3 групу інвалідності, то має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком за 2007 рік і з відповідача на користь позивача суд стягнув недоплачену разову грошову щорічну допомогу до 5 травня за 2007 р. в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, керуючись Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевірила доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни 2 групи з 12.11.2007 року, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а. с. 5) та довідкою МСЕК (а.с.4), до 12.11.2007р. мав 3 групу інвалідності, що відповідачем не оспорюється.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, як інвалід 3 групи та 8 мінімальних пенсій за віком, як інвалід 2 групи.

Позивачеві виплачена допомога у розмірах передбачених Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік" (489-16) в сумі 300,0 грн., Законом України "Про державний бюджет на 2008р." (107-17) в сумі 400,0 грн.

Статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом є недійсними

Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що "Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод"

Положення пункту 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким на 2007 рік зупинено дію частини п'ятої ст. ст. 12, 13, 14, 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 р. (v0a6p710-07)

Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) в ч. 5 ст. 13 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" про виплату разової грошової допомоги у розмірі визначеним Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Посилання відповідача на необхідність застосування Закону "Про державний бюджет" на 2007 рік (489-16) та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, який надав позивачеві певне майнове право, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання відповідача на ту обставину, що Законом "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) було зупинено дію ч. 5 ст. 13 Закону "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру допомоги до Дня Перемоги, також суперечить закону, з наведених вище підстав.

Посилання відповідача на необхідність застосування Закону "Про державний бюджет" на 2008 рік (107-17) та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, який надав позивачеві певне майнове право, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на 2008 рік, є також безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.

В даному випадку є суперечність стосовно визначеності розміру даної грошової допомоги в двох різних Законах. Враховуючи рішення Конституційного суду, наведене вище, а також приймаючи до уваги вимоги Конституції України (254к/96-ВР) щодо верховенства права і заборони щодо звуження іншими законами змісту вже встановлених законом прав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку має виконуватись Закон, який встановив конкретне право, і таке право не може бути обмежене іншим законом, в тому числі і законом "Про державний бюджет".

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, не врахування судом першої інстанції факту порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду з вимогами за 2007 рік з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом 05 вересня 2008 року. Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 статті 17-1 Закону № 3551 передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Отже, річний строк звернення до адміністративного суду відраховується з 30.09.2008 року, тобто позивачем строк звернення не порушений.

З огляду на зазначене, з врахуванням приписів ст..21, ч.4 ст. 105 КАС України судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно розрахував та стягнув з відповідача на користь позивача недоплачену суму разової щорічної грошової допомоги, при цьому суд вірно застосував ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Водночас суд першої інстанції в своїй постанові зробив описку щодо вказівки про неправомірність виплат позивачеві як учаснику бойових дій, оскільки позивач має статус інваліда війни до 12.11.2007 р. 3 групи, а з 12.11.2007р. інваліда війни 2 групи. Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в цій частині, виключивши з резолютивної частини словосполучення "як учаснику бойових дій".

Відповідно до ст. 3 Конституції України "Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Апеляційний перегляд справи здійснений в межах заявленої апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але допустив помилку при застосуванні норми матеріального права.

Постанова в повному обсязі виготовлена 27 лютого 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.2, ст.201, ч.1 п.1, ст. 205 ч.1 п.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради задовольнити частково.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоплачених сум щорічної грошової допомоги змінити, а саме, виключити в третьому абзаці резолютивної частини постанови словосполучення: "як учаснику бойових дій".

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.