Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Харченка В.В., суддів - Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Шкляр Л.Т., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми на постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми про стягнення заборгованості по індексації пенсії, -

Постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2007 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми про стягнення заборгованості по індексації пенсії за період з липня 2005 року по березень 2007 року.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями УПФ в Ковпаківському районі міста Суми звернулася з касаційною скаргою, у якій просить постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2007 року скасувати.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) .

Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанцій правомірно послалися на те, що згідно ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових коштів" та п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року за №1078 (1078-2003-п) індексація грошових доходів населення проводиться тоді, коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг індексації (101%), який обчислюється наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року, шляхом помноження місячних індексів інфляції, що публікуються Держкомстатом України.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), а під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і грошове забезпечення.

Згідно п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159 (159-2001-п) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни у гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі і грошове забезпечення.

У касаційній скарзі відсутні посилання на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми відхилити, постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2007 року, якою було зупинено виконання постанови Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 травня 2007 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2007 року скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і оскарженню не підлягає.