Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 01 серпня 2006 року

та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року

у справі № 15/192-06-5174А

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси

про визнання нечинним рішення, -

У травні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним рішення № 0000452360 від 05 травня 2006 року.

Постановою господарського суду Одеської області від 01 серпня 2006 року позов задоволено.

Визнано нечинним рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000452360 від 05 травня 2006 року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь позивачки 3, 40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року постанову господарського суду Одеської області від 01 серпня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 01 серпня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року, винести нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси провела перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці - грального автомату, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 13, та належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, за результатами якої було складено акт № 15530499/23-60 від 04 травня 2006 року.

Перевіркою було встановлено, що за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 13, - знаходиться один гральний автомат з трьома гральними місцями, а торговий патент виданий на одне гральне місце (серії ТПА № 509934 від 11 травня 2005 року по 30 квітня вартістю 350, 00грн. в місяць).

На підставі вищевикладеного в акті перевірки зроблено висновок про те, що в порушення ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу з 20 жовтня 2005 року без придбання відповідних патентів на два гральних місця.

05 травня 2006 року на підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000452360, яким згідно з ст. 8, ст. 9 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 8 866, 40 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачка правомірно придбала торговий патент на один гральний автомат, а тому застосування до неї штрафних (фінансових) санкцій спірним рішення є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі (ч. 2 ст. 5 вищезгаданого Закону).

При цьому згідно з ч. 4 ст. 5 цього ж Закону торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 надає послуги у сфері грального бізнесу за допомогою грального автомату типу "Число удачи", що має три гральних місця.

Позивачка має торговий патент серії ТПА № 509934 (дійсний з 11 травня 2005 року по 30 квітня 2010 грн.) на один гральний автомат.

Враховуючи вищевикладене та те, що Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) передбачено придбання торгового патенту на один гральний автомат незалежно від кількості гральних місць, що має цей гральний автомат, та кількості гравців, які можуть одночасно брати участь у грі на цьому гральному автоматі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 була проведена у відповідності з вимогами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема ч. 7 ст. 11-1, ст. 11-2, та ч. 3 ст. 9 Закону України Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) .

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Приморському районі м. Одеси підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Одеської області від 01 серпня 2006 року та ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, - 220-1, 223, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 01 серпня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.