К-26465/06 Про визнання недійсним контракту на купівлю шкір великої рогатої худоби - Текст документа

касаційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції (правонаступник Державної податкової інспекції у Красилівському районі Хмельницької області)

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 29.06.2006р.

у справі № 8/1632А, -

за позовом Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції

до 1. Приватного підприємства "Iнтер";

2. Відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод"

про визнання контракту недійсним, -

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 21.03.2006 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 29.06.2006р, у позові про визнання недійсним договору від 31.08.2004р., укладеного між ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" та ПП "Iнтер" на суму 1433520 грн., стягнення в доход держави з ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" всього отриманого за угодою з ПП "Iнтер", а саме: коштів у сумі 1433520 грн., відмовлено.

ДПI у Красилівському районі Хмельницької області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та визнати недійсним договір від 31.08.2004р., укладений між ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" та ПП "Iнтер" на суму 1433520,00грн., як такий, що не відповідає вимогам закону.

У судовому засіданні відповідно до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) допущено заміну сторони у справі - Державної податкової інспекції у Красилівському районі Хмельницької області її правонаступником - Красилівською міжрайонною державною податковою інспекцією.

Представник податкової інспекції в судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги та просив задовольнити її вимоги.

Представник відповідача-1 заперечив проти доводів касаційної скарги та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як законні та обгрунтовані.

Прокуратура Хмельницької області, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засіданні, свого представника не направила.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 31.08.2004 р. між ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" (покупець) та ПП "Iнтер" (продавець) укладено контракт № 08/31-1 на купівлю шкір великої рогатої худоби на загальну суму 1433520 грн., в т.ч. податок на додану вартість 238920 грн.

Укладаючи вказаний контракт, ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" не вийшло за межі своїх цілей і завдань, передбачених статутом.

Придбані у ПП "Iнтер" шкіри ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" реалізувало згідно договору комісії № 31/08-1 від 31.08.2004 р. за ціною 226000,20 грн. та отримало прибуток у розмірі 5030,60 грн.

Відповідно до довідки СДПI у Приморському районі м. Одеси "Про результати позапланової зустрічної перевірки ПП "Iнтер" з питань взаємовідносин з ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" за період з 01.08.2004 р. по 01.12.2004 р. встановлено, що суми вартості шкір знайшли своє відображення у книзі продажу товарів (робіт, послуг) № 1741 від 10.05.2000р., відображені у бухгалтерському та податковому обліку. Угода виконана сторонами у повному обсязі. ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" на підставі податкової накладної, виданої ПП "Iнтер", віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 238920 грн.

Постановою ст. слідчого СВ ПМ Хмельницької МДПI від 17.03.2005 р. закрито кримінальну справу відносно службових осіб ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" та встановлено, що господарські операції з придбання та подальшого експорту шкір належним чином проведені по бухгалтерському та податковому обліку обома сторонами договору, тому відсутні підстави вважати, що в діях службових осіб ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" вбачаються ознаки злочину - умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

За наведених обставин, відсутні підстави для висновку про укладення спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки не вбачається, в чому ж полягала така мета, а також не доведено, що метою її укладення було настання протиправних наслідків.

Судами попередніх інстанції в результаті ретельного з'ясування всіх обставин у справі також не було встановлено фактів недотримання вимог закону при укладенні спірного договору, на які посилалася податкова інспекція у позовній заяві (з урахуванням уточнень до неї), зокрема недотримання вимог п.5 ст. 203, ст. 647, 712 ЦК України (435-15) . Таким чином, у судів були відсутні підстави для висновку про недодержання сторонами вимог закону при укладенні спірної угоди.

Разом з тим, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи позовні вимоги податкової інспекції про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не врахував того, що такі вимоги не можуть бути предметом позову.

Податкова інспекція, обгрунтовуючи позов, в останній заяві про уточнення позовних вимог послалася на ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України (436-15) .

Згідно з ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України (436-15) якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів ст. 228 Цивільного кодексу України (435-15) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України (435-15) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на викладене, позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Органи державної податкової служби можуть звертатися до судів із позовами на підставі ст. 208 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Для стягнення вказаних санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення (вчинення) угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

За недоведеністю існування такої мети, відсутністю підстав вважати угоду нікчемною, у судів були відсутні підстави для задоволення позову в частині застосування санкцій, встановлених за вчинення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За таких обставин, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав вважати спірну угоду недійсною, вв_0жає, що провадження у справі щодо розгляду вимог про визнання угоди недійсною, як такої, що суперечить інтересам держави і суспільства, підлягає закриттю із скасуванням судових рішень у цій частині, а судові рішення про відмову у позові в частині стягнення з позивача в доход держави всього отриманого за угодою, а саме коштів в сумі 1433520 грн., залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красилівському районі Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 21.03.2006 р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. у частині відмови у задоволенні позову про визнання угоди недійсною скасувати із закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.