Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого ОСОБА_1а В.І.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Лелюку О.П.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_1на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 11 травня 2006 року у справі за її позовом до Миколаївського обласного відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа Фонд страхування з тимчасової втрати працездатності Баштанської міжрайонної виконавчої дирекції, про визнання недійсним рішення про відмову в наданні одноразової допомоги при народженні дитини і зобов'язання прийняти рішення про надання допомоги, -

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Миколаївського обласного відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа Фонд страхування з тимчасової втрати працездатності Баштанської міжрайонної виконавчої дирекції, про визнання недійсним рішення про відмову в наданні одноразової допомоги при народженні дитини і зобов'язання прийняти рішення про надання допомоги. У позові вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дочку ОСОБА_2, яка через шість годин після народження померла. З метою отримання одноразової допомоги при народженні дитини вона звернулась до відповідача, але у призначенні такої допомоги їй було відмовлено. Посилаючись на незаконність такої відмови, просила суд визнати її неправомірною та покласти на відповідача обов'язок прийняти рішення про надання одноразової допомоги при народженні дитини.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11 травня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 11 травня 2006 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дочку ОСОБА_1 В.С., про що відповідно до довідки відділу РАЦС Баштанського районного управління юстиції в книзі реєстрації актів про народження проведено відповідний запис №90 від 9 серпня 2005 року. В той же деньОСОБА_2померла, про що також в книзі реєстрації актів про смерть 9 серпня 2005 року зроблено відповідний запис №102. У зв'язку з тим, що дитина померла на першому тижні життя, у відповідності до вимог підпункту 2.8 пункту 2 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, свідоцтво про її народження не видавалось.

При вирішенні спору суди обґрунтовано керувались нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон), чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 статті 51 Закону допомога при народженні дитини призначається застрахованій особі на підставі заяви про виплату допомоги та свідоцтва про народження дитини, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.

Таке свідоцтво про народження дитиниОСОБА_2правомірно не видавалось, а тому у відповідача не було підстав для призначення допомоги при народженні дитини.

Суди правильно виходили з того, що відповідно до зазначеного Закону, Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №315 від 12.04.2005 року, зазначена допомога надається з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

За таких обставин оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргуОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 11 травня 2006 року у справі за її позовом до Миколаївського обласного відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа Фонд страхування з тимчасової втрати працездатності Баштанської міжрайонної виконавчої дирекції, про визнання недійсним рішення про відмову в наданні одноразової допомоги при народженні дитини і зобов'язання прийняти рішення про надання допомоги - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.