Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення 172 грн. за рахунок активів, за касаційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1на ухвалу судді Київського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2006 року, -

У травні 2006 року ДПІ у Корюківському районі Чернігівської області звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до СПД ОСОБА_1. про стягнення за рахунок активів 172,00 грн. податкового боргу по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, який виник станом на 17.04.06.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 22 червня 2006 року позов задоволено. Стягнуто за рахунок активів з СПД ОСОБА_1. до державного бюджету 172,00 грн. податкового боргу.

Ухвалою судді Київського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2006 року апеляційна скарга СПД ОСОБА_1. на постанову суду першої інстанції залишена без руху та наданий до 16.08.06 строк для усунення недоліків.

У касаційній скарзі на ухвалу судді Київського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2006 року СПД ОСОБА_1. ставить питання про скасування вказаної ухвали в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на те, що державне мито відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" належить до загальнодержавного податку та згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону його внесок здійснюється у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Оскільки ставки державного мита можуть встановлюватись лише законами України, а на сьогоднішній день діє Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) , який не має статусу закону, то і обов'язок сплачувати державне мито виникне з моменту набрання чинності закону про державне мито.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив, залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки остання постановлена при додержанні норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. До апеляційної скарги, яка не оформлена, відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги поряд з іншими документами додається документ про сплату судового збору.

Залишаючи апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1. без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до матеріалів апеляційної скарги документ про сплату судового збору долучено не було.

За таких обставин, ухвала судді Київського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2006 року про залишення апеляційної скарги без руху була постановлено відповідно до вимог процесуального закону та підстави для її скасування відсутні.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити, що Кабінет Міністрів України для реалізації делегованих Верховною Радою України повноважень мав право ухвалювати декрети, які мають силу закону. Декрети можуть зупиняти дію конкретних законодавчих актів або вносити до них зміни і доповнення.

Відповідно до Закону України "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання" від 18.11.92 № 2796-ХІІ (2796-12) в редакції від 19.12.92, з метою оперативного вирішення питань, пов'язаних із здійсненням ринкової реформи, Верховна Рада України постановила делегувати Кабінету Міністрів України тимчасово, строком до 21 травня 1993 року, повноваження видавати декрети в сфері законодавчого регулювання з питань, передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України, щодо відносин власності, підприємницької діяльності, соціального і культурного розвитку, державної митної, науково-технічної політики, кредитно-фінансової системи, оподаткування, державної політики оплати праці і ціноутворення.

Отже, Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93 (7-93) має статус закону і є обов'язковим для виконання на всій території України.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвала суду апеляційної інстанцій постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1відхилити, а ухвалу судді Київського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України (2747-15) .