Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського господарства п. Богдана Прокопишака на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2006

у справі №1/1075-2/361

за позовом Селянського господарства п. Богдана Прокопишака

до Старокропивницької сільської ради

про вилучення земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою

Селянське господарство п. Богдана Прокопишака звернулось до господарського суду Львівської області про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 29.12.2004, яким задоволено первісний позов Селянського господарства п.Б.Прокопишака про визнання недійсним рішення Старокропивницької сільської ради № 71 від 23.12.2003 року "Про вилучення землі фермерського господарства Прокопишака Б.В.", задоволено зустрічний позов Старокропивницької сільської ради в частині припинення права постійного користування Селянського господарства п.Б.Прокопишака земельною ділянкою площею 10,8 га, яка була виділена останньому згідно рішення Дрогобицької районної ради народних депутатів від 08.02.1991 року та припинено провадження у справі в частині позовної вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 10,8 га Селянського господарства п. Б.Прокопишака, за нововиявленими обставинами.

Постановою господарського суду Львівської області від 21.03.2006, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 у справі 1/1075-2/361 (1/859-28/316), рішення господарського суду Львівської області 29.12.2004 у справі 2 1/859-28/316 залишено без змін, а заяву селянського господарства п. Богдана Прокопишака – без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відновити право постійного користування Селянським господарством Богдана Прокопишака земельною ділянкою 10,8 Га, яка була виділена останньому згідно рішення Дрогобицької законної ради народних депутатів від 08.02.1994 року.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, поряд з іншими, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про невідповідність вимог та підстав поданої заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, нормі ст. 245 КАС України щодо необхідності двох обов'язкових умов для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а саме - істотність нововиявлених обставин та виявлення їх після прийняття рішення зі спору.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка отримана Селянським господарством п. Богдана Прокопишака згідно рішення Дрогобицької районної ради народних депутатів від 08.02.1991 року.

Таке рішення районної ради у повній мірі відповідає діючому на той час Земельному кодексу України від 18.12.1990 (561-12) року, у відповідності до ст. 12 якого: "До відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить надання відповідно до статті 18 цього Кодексу земельних ділянок у володіння або користування, а також на умовах оренди за межами населених пунктів".

У відповідності до ч. 3 ст. 18 цього ж Кодексу: - Районні, а також міські Ради народних депутатів, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони, надають земельні ділянки за межами населених пунктів для ведення селянського (фермерського) господарства.

Отже, вказані норми Земельного кодексу (2768-14) , а також рішення Дрогобицької районної ради народних депутатів вказують на той факт, що заявнику, станом на час розгляду справи господарським судом Львівської області та прийняття рішення від 29.12.2004 року було (і повинно було) достеменно відомо про розташування спірної земельної ділянки площею 10,8 га за межами населеного пункту - с. Старий Кропивник, Дрогобицького району Львівської області.

Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Селянського господарства п. Богдана Прокопишака на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 у справі №1/1075-2/361 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Селянського господарства п. Богдана Прокопишака відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 у справі №1/1075-2/361залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.