Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши касаційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2005р.

у справі № 8/4

за позовом Закритого акціонерного товариства "Енерговугілля"

до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними актів, -

ЗАТ "Енерговугілля" заявлено позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Олександрійської ОДПІ про нарахування штрафних санкцій за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб від 09.12.2004 р. №0007191800/0 за лютий, березень, квітень, травень, червень липень місяць 2003 р. у розмірі 50% погашеної суми 10908,04 грн. податкового боргу в сумі 5454,02 грн., №0007201800/0 за серпень, вересень місяці 2003 р. в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в сумі 727,20 грн. та №0007211800 за жовтень, грудень місці 2003 р., серпень, вересень 2004 р. в розмірі 10% погашеної суми 4296,53 грн. податкового боргу по вказаному податку в сумі 429,66 грн. та податкової вимоги від 28.12.2004 р. №1/297.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.05.2005 р. позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 09.12.2004 р. №0007211800/0 в частині стягнення штрафу в сумі 180,82 грн. та першу податкову вимогу від 28.12.2004 р. №1/297 про повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання щодо сплати штрафу по земельному податку в сумі 180,82 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2005 р. рішення суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав. Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про дату, час та місце касаційного розгляду повідомлені Справу розглянуто у відповідності з вимогами ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

09.12.2004 р. відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено зобов’язання на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі сплати штрафу за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку.

Строки погашення податкового зобов’язання визначені п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно з пп.5.3.1 якого платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання декларації.

Порядок та строки сплати земельного податку визначено ст. 17 Закон України "Про плату за землю", з врахуванням положень ст. 55 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" та ст.75 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік, згідно яких позивач має сплачувати земельний податок за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно поданих позивачем до податкового органу зведеного розрахунку суми земельного податку на 2003 рік та податкового розрахунку земельного податку на 2004 рік платник податку узгодив щомісячні податкові зобов’язання по земельному податку відповідно у сумі 1817,83 грн. на 2003 рік та 986,89 грн. на 2004 рік.

Сплата узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку за період з січня по жовтень 2003 року здійснювалась позивачем помилково на рахунок, на який підлягала перерахуванню орендна плата за землю, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями на загальну суму 18180 грн.

Виявивши помилку, позивач листом №43/5-1011 від 18.12.2003 звернувся до відповідача про зарахування вказаної суми на рахунок по сплаті земельного податку з юридичних осіб.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, дійшов висновку, що пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зобов’язання щодо сплати узгоджених сум податків покладено на платника податків, а тому відповідачем правомірно застосовано до платника штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку в розмірі 50% згідно податкового повідомлення-рішення №0007191800/0 від 09.12.2004 р. в сумі 5454,02 грн., у розмірі 20% згідно податкового повідомлення-рішення №0007201800/0 від 09.12.2004 р. в сумі 727,20 грн. у розмірі 10% згідно податкового повідомлення-рішення №0007211800/0 від 09.12.2004 р. в сумі 248,84 грн. Щодо застосування до платника штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку за серпень і вересень місяці 2004 р. в розмірі 10 % згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2004 р. № 0007211800/0 у сумах відповідно 90,11 грн. та 90,71 грн., то відповідачем неправомірно проведено у картці особового рахунку платника податку податкове зобов’язання у сумі 909 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням № 0003871800 від 19.08.2004 р., яке не можна вважати узгодженим, атому відсутні підстави вважати, що у платника податку станом на 30.09.2004 р. та 01.11.2004 р. рахувалась недоїмка по земельному податку у сумах відповідно 901,07 грн. і 907,11 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов, виходив з того, що перевірка повноти та своєчасності сплати земельного податку позивачем податковим органом не проводилась, акт перевірки не складався, а тому факт порушення не можна вважати доведеним

Згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції чинній на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у визначених даною нормою розмірах.

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , з метою забезпечення прав платників податків та роботи податкових органів щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до порушників у межах чинного законодавства, наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. №110 (z0268-01) затверджено Інструкцію про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, якою безпосередньо регламентується порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

Враховуючи, що відповідачем не дотримано вимог Інструкції, судова колегія вважає висновки суду апеляційної інстанції, що недоведеність висновків свідчить про незаконність рішення податкового органу, правильними.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи встановлених судом.

Згідно додатку до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким відповідач обґрунтовує доводи касаційної скарги, форма "Ш" передбачає наявність акту, яким встановлюється порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з відповідного податку.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.