ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу
Закарпатського обласного відділення ФСЗI на постанову
господарського суду Закарпатської області від 05.10.2006р. та
ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
05.12.2006р. у справі за позовом Закарпатського обласного
відділення ФСЗI до ДП "Мукачівспецбуд" про стягнення штрафних
санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А :
Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту
інвалідів заявлено позов до Дочірнього підприємства
"Мукачівспецбуд" про стягнення 10 022 грн., з них 9 676 грн.
адміністративно-господарських санкцій та 346 грн. пені.
Постановою господарського суду Закарпатської області від
05.10.2006р. відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
05.12.2006р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а
постанова господарського суду Закарпатської області від
05.10.2006р. - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,
Закарпатське обласне відділення ФСЗI звернулось з касаційною
скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить
скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, для підприємств,
установ і організацій, незалежно від форми власності і
господарювання встановлюється норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від
загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25
чоловік - у кількості 1 робочого місця.
Iз матеріалів справи, а саме із звіту відповідача форми №
10-ПI про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік,
вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на
підприємстві у звітному періоді складала 29 чоловік, відповідно
норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у звітному
періоді повинен був становити в кількості 1 інваліда, а на
підприємстві у цьому періоді не працював жодний інвалід.
За п. п. 3.2.5 Iнструкції із статистики кількості
працівників, середньооблікова кількість штатних працівників за
період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9
місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової
кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства,
що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та
ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто
відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
,
підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,
організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які
використовують найману працю, де середньооблікова чисельність
працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом,
передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним
відділенням Фонду соціального захисту інвалідів
адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в
розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному
підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві,
організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка
використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для
працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських
санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється
виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку
України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму
недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені
підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,
організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які
використовують найману працю, проводять відповідно до закону за
рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати
всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути
застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства
(об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому
законом.
Отже, відсутність в спірному періоді прибутку не звільняє
відповідача від сплати штрафних санкцій за не створення робочого
місця для працевлаштування інваліда.
Згідно з положеннями Порядку сплати підприємствами
(об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до
відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку
і використання цих коштів, суми штрафних санкцій визначаються в
розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному
підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом і
виплачується підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року,
наступного за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються
підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів
Державного казначейства, а у разі несплати в установлений термін,
відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів
щодо їх стягнення у судовому порядку, керуючись також Положенням
про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою
Кабінету міністрів України № 1434 від 26.09.2002 ( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
р.. ст. 2 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
та ст. 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Iз розрахунку адміністративно-господарських санкцій за
нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів на
підприємстві вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного
працівника складає 9 676 грн. - відповідно Фондом соціального
захисту інвалідів були нараховані штрафні санкції в такому ж
розмірі за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування
інваліда.
Також ДП "Мукачівспецбуд" була нарахована пеня за несвоєчасну
сплату штрафних санкцій у розмірі 346 грн.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, працевлаштування
інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та
соціальної політики, органами місцевого самоврядування,
громадськими організаціями інвалідів.
Згідно ч. 2 ст. 19 цього ж Закону, відповідальність за
незабезпечення зазначених нормативів покладається на керівника
підприємств.
Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою
Кабінету міністрів України від 03.05.1995 р. № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
,
підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для
інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують
центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та
відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення
(пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів, (п.
5)
Згідно даного Положення, робоче місце інваліда вважається
створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого
місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною
комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів
Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і
введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда, (п. 3)
Відповідно до положень ст.ст. 216, 218 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
учасник господарських відносин відповідає за невиконання або
неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення
правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним
вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення
господарського правопорушення.
У матеріалах даної справи міститься копія Листа Мукачівського
міського центру зайнятості № 736 від 11.09.2006 р. про те, що
відповідачем було подано звіт про наявність створених
(пристосованих) робочих місць та потребу в працівниках станом на
28.07.2005 р., де було вказано про потребу в спеціалістах - муляр
(інвалід III групи).
Як встановлено судом, підприємство повідомляло центр
зайнятості про можливість працевлаштування інваліда на створеному
робочому місці.
Як вже зазначалося вище, ДП "Мукачівспецбуд" було видано
Наказ № 104 від 20.12.2004 р. "Про бронювання робочих місць для
працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту на
2005 рік", відповідно до якого було створено (пристосовано) 1
робоче місце для інваліда III групи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду
щодо неправомірності та безпідставності застосування Фондом
соціального захисту інвалідів штрафних санкцій до ДП
"Мукачівспецбуд", оскільки документами, які містяться у матеріалах
даної справи підтверджується факт створення (пристосування) у 2005
році необхідної кількості робочих місць для працевлаштування
інвалідів.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Закарпатського обласного відділення ФСЗI
залишити без задоволення, а постанову господарського суду
Закарпатської області від 05.10.2006р. та ухвалу Львівського
апеляційного господарського суду від 05.12.2006р - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :