К-37174/06 Про стягнення штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця - Текст документа

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Запорізького обласного відділення ФСЗI на постанову господарського суду Запорізької області від 06.09.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2006р. у справі за позовом Запорізького обласного відділення ФСЗI до СТОВ "Добрівка" про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-37174/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

14.06.2006р. до господарського суду Запорізької області звернулось Запорізьке обласне відділення ФСЗI з позовною заявою до Сільськогосподарського ТОВ "Добрівка" про стягнення 4 746 грн. 67 коп. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2005р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 06.09.2006р. відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2006р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Запорізької області від 06.09.2006р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Запорізьке обласне відділення ФСЗI звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За даними Запорізького обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів у відповідача в 2005 р. повинно було працювати 4 інваліда. Згідно зі Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПI) (надалі-Звіт), наданому відповідачем Запорізькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях підприємства - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добрівка", смт. Добрівка Запорізької області, створених відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу у 2005р., повинно складати 4 особи, а становило - 3 особи.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) , підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної зароб_3тної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і незайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01р. №1767 (1767-2001-п) , передбачено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідач вказаних штрафних санкцій в добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до п.11 цього Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) (далі-Закон) для підприємств /об'єднань/, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. Середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві у 2005 р. відповідно до вищевказаного Звіту становила 90 осіб.

Виходячи з цієї норми, на підприємства (об'єднання), установи та організації покладено обов'язок самостійно встановлювати норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до законодавства. Норматив створення робочих місць для інвалідів встановлюється щорічно на весь рік, який є звітним періодом.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, зобов'язані щорічно сплачувати відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, Звіту за 2005р., середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2005 р. на підприємстві становила 90 осіб. Відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях складає 4 особи - рядок 03 Звіту.

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів розраховується наступним чином: 90 (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2003р.) х 4 (4% від загальної чисельності працюючих) : 100 = 36, що шляхом арифметичного округлення становить - 4 (чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу), однак, фактично на підприємству у звітному періоді працювало 3 інваліда.

Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2 Iнструкції-2 в рядку 01 форми відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік в рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність; заповнення форми здійснюється з дотриманням підпунктів 3.3.1 - 3.3.3 Iнструкції-1.

З огляду на наведене, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, які мають бути створені, залежить від середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, а фактична тривалість роботи кожного інваліда на підприємстві впливає на показник середньооблікової кількості працюючих інвалідів у звітному періоді, який має визначатися з застосуванням методу арифметичного округлення.

Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1767 (1767-2001-п) від 28.12.2001р. (далі у тексті-Порядок), передбачено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Матеріалами справи встановлено, що СТОВ "Добрівка", смт. Добрівка Запорізької області від здійснення своєї господарської діяльності у 2005р. прибутку не мало, про що свідчить звіт про фінансові результати за 2005р. (копія міститься в матеріалах справи, і.с.53). Однак, відсутність прибутку не впливає на обов'язок підприємства сплатити штрафні санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів. Діючим законодавством не передбачено звільнення від сплати штрафних санкцій у разі наявності або відсутності прибутку у відповідних суб'єктів господарювання, а тому відповідач зобов'язаний перерахувати до Фонду соціального захисту інвалідів суму несплачених штрафних санкцій.

Пунктом 12 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95р. №314 (314-95-п) , встановлено. що державна служба зайнятості веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

В свою чергу, підприємства на підставі п.5 та п.14 вказаного Положення розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального 14 захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах нормативу повинні створювати за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

В матеріалах справи містяться Звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (форма 3-ПН) за 2005 р., окрім за червень, серпень, вересень, листопад 2005р. (а.с.43-51), в яких міститься інформація щодо наявності вільних та вакантних посад для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи за посадою різноробочий.

Згідно з листами Приазовського районного центру зайнятості від 20.07.2006р. №331 та від 05.09.2006р. Л5402 (ах.26) вбачається, що відповідач протягом 2005р. щомісячно надавав інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів. Приазовським районним центром зайнятості не направлялись інваліди до відповідача, оскільки на обліку не перебувало громадян - інвалідів за цими видами спеціальності. Відмови від підприємства відповідача по працевлаштуванню інвалідів не було.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідачем вжито всі належні від нього заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів у визначеному нормативі, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Запорізького обласного відділення ФСЗI залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 06.09.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2006р. - без змін.