ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
"29" січня 2008 року Справа № 13/428-АП
к/с № К-30151/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.I.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі
Запорізької області
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 15.08.2006 року
у справі №13/428-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО
Динаміка Ко"
до Хортицької міжрайонної державної податкової інспекції м.
Запоріжжя
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НПО Динаміка Ко"
(далі - ТОВ "НПО Динаміка Ко") звернулося до господарського суду
Запорізької області із позовом до Хортицької міжрайонної державної
податкової інспекції м. Запоріжжя (далі - Хортицька МДПI) про
скасування податкового повідомлення-рішення № 0000052302/1 від
31.03.2005 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з
податку на прибуток у розмірі 18787,90 грн.(9918,60 - основний
платіж, 8869,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Постановою господарського суду Запорізької області від
07.03.2006 року у задоволенні позову відмовлено з огляду на
безпідставність позовних вимог.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
15.08.2006 року здійснено заміну відповідача у справі - Хортицької
МДПI на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у
Запорізькому районі Запорізької області. Рішення суду першої
інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено. В обгрунтування
постанови суд апеляційної інстанції посилається на правомірне
віднесення позивачем до складу валових витрат витрат на оплату
праці, за послуги електропостачання, зв'язку, на придбання
канцтоварів та витрат на відрядження.
Не погоджуючись із постановою Запорізького апеляційного
господарського суду, ДПI у Запорізькій області звернулася до
Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в
якій просить оскаржуване рішення скасувати і залишити в силі
рішення суду першої інстанції. В обгрунтування касаційної скарги
відповідач посилається на те, що позивач неправомірно користувався
пільговим річним періодом подання декларації з податку на
прибуток. Відсутність у позивача прибутку свідчить про те, що
підприємство не здійснювало господарської діяльності.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити
її без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного
господарського суду без змін.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій Хортицькою МДПI
проведено позапланову документальну перевірку правильності
обчислення та своєчасності сплати до бюджету позивачем сум податку
на прибуток, податку на додану вартість, комунального податку,
податку із власників транспортних засобів за період з 01.07.2001
року по 30.06.2004 року.
В ході перевірки контролюючим органом встановлено заниження
об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2003 рік на 33062
грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2003 рік на
9918,6 грн.
Зазначене порушення відображено у акті від 31.12.2004 року №
23-23-25218295. На підставі зазначеного акта 06.01.2005 року
видано податкове повідомлення-рішення № 0000052302/0, яке було
оскаржене у порядку апеляційного узгодження.
За результатом розгляду скарги податковим органом 31.03.2005
року видано спірне податкове повідомлення-рішення № 0000052302/1,
яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у
розмірі 18787,90 грн.(9918,60 - основний платіж, 8869,30 грн. -
штрафні (фінансові)) санкції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
зазначає, що згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(у редакції,
чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати
виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до
складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених
(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою,
організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт,
послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання
електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень,
установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Пунктом 5.3 ст. 5
Закону наведено вичерпний перелік операцій, за якими витрати не
включаються до складу валових витрат.
Абзацом 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що
не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими
документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена
правилами ведення податкового обліку.
Як встановлено судами, за 2003 рік ТОВ "НПО Динаміка Ко"
задекларовано валові витрати підприємства у сумі 32,6 тис. грн., з
яких:
22,9 тис. грн. - витрати на оплату праці, 9,1 тис. грн. -
сума страхового збору (внесків) до фондів державного
загальнообов'язкового страхування. Зазначені витрати підтверджені
розрахунковою відомістю з нарахованої заробітної плати.
Нарахування зборів (внесків) на заробітну плату за 2003 рік склали
11708грн.44коп.
0,2 тис. грн. - сума податків, зборів (обов'язкових
платежів), підтверджується документами, що свідчать про сплату
комунального податку.
0,4 тис. грн. - інші витрати, підтверджені первинними
бухгалтерськими документами, угодами про надання послуг на
користування електричною енергією, електрозв'язку та доказами їх
оплати, доказами понесених витрат на відрядження та придбання
канцелярських товарів.
Твердження скаржника, що відсутність у підприємства прибутку
свідчить про те, що останнє не здійснює господарської діяльності
колегією суддів вбачається безпідставним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що порушень
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка
обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224,
230, 231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, Вищий адміністративний суд
України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Запорізькому районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
15.08.2006 року - без змін.
Справу 13/428-АП повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
В. секретар В.Б. Ликова