Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.I.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2006 року

та постанову Господарського суду Запорізької області від 16.03.2006 року

у справі № 5/3/06-АП

за позовом Проектно-будівельної корпорації "Запоріжінвестбуд"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Проектно-будівельна корпорація "Запоріжінвестбуд" (далі - ПБК "Запоріжінвестбуд") звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - ДПI в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001562302/1-32332 від 28.10.2005 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.03.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2006 року, позовні вимоги задоволено з огляду на те, що до податкового кредиту позивачем правомірно віднесено суму, що підтверджена податковою накладною по фактично здійсненій господарській операції.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПI в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.2.8. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (168/97-ВР) (далі Закон №168/97-ВР (168/97-ВР) ).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій фахівцями ДПI у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПБК "Запоріжінвестбуд" за період з 01.04.2002 року по 31.03.2005 року.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту, а саме включення до його складу суми податку на додану вартість за податковою накладною Закритого акціонерного товариства "Енергобуд" № 13 від 28.03.2003 року на суму 3500 грн., яка відображена у книзі придбання товарів (робіт, послуг) та на час перевірки не відповідала вимогами п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та завищення податкового кредиту на суму 10941,0 грн., за порушення вимог п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7, п. п 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР (168/97-ВР) .

Зазначені порушення відображені у акті перевірки № 150 від 23.08.2005 року, на підставі якого контролюючим органом 29.08.2005 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001562302/0-27270, яким у позивача виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11524 грн. та зобов'язано сплатити штрафні санкції в сумі 5762 грн.

За наслідками розгляду скарги, поданої позивачем у порядку апеляційного узгодження, рішення контролюючого органу залишено без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001562302/1-32332 від 28.10.2005 року.

Під час розгляду первинної скарги позивача у період часу з 26.09.2005р. по 04.10.2005р. фахівцями ДПI у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена позапланова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства Проектно-будівельної корпорації "Запоріжінвестбуд" за період з 01.04.2002р. по 31.03.2005р., за наслідками якої, складено акт № 175/23-31270087 від 11.10.2005р.

Вказаною перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР (168/97-ВР) позивач при обчисленні податку на додану вартість зависив податковий кредит на суму 583,33 грн. по податковій накладній ЗАТ "Енергобуд" № 13 від 28.03.2003р. на суму 3500 грн. (ПДВ 583,33 грн.), яка не в повному обсязі містила перелік обов'язкових реквізитів передбачених п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) . При цьому контролюючий орган не зазначив, які саме необхідні реквізити відсутні у спірній податковій накладній.

Під час перевірки також було встановлено порушення підприємством вимог п.п. 7.2.2 п.п. 7.2.6 п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.3.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР (168/97-ВР) - завищення податкового кредиту на суму 10 941 грн.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обгрунтованості позовних вимог, в

'f0аховуючи приписи пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (168/97-ВР) .

Законом України №168/97-ВР (168/97-ВР) передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або виписка податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. Iнших підстав цей Закон не передбачає.

Зазначеним законом, так само як й іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України не передбачені повноваження органів податкової служби визнавати або вважати податкові накладні, до яких не внесені (не заповнені) всі обов'язкові реквізити, відсутніми або недійсними (нечинними), документами, що не мають сили податкових накладних, тощо.

В силу п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР (168/97-ВР) , зазначений Закон право на податковий кредит пов'язує зі сплатою сум податків, тобто обов'язковою підставою для включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до бюджету.

До того ж, в акті позапланової перевірки № 175/23-31270087 від 11.10.2005р. зазначено, що в період перевірки підприємством надані вищезазначені податкові накладні, заповнені без порушень вимог чинного законодавства. Внаслідок чого підприємство має право включити до податкового кредиту суми, зазначені в податкових накладних у періоді виправлення помилок.

Як свідчать лист ЗАТ "Енергобуд", останній повідомляє про включення до податкових зобов'язань ПДВ за виконаними роботами замовника Проектно-будівельної корпорації "Запоріжінвестбуд" за спірною податковою накладною.

Таким чином, позивачем не порушено вимоги п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР (168/97-ВР) , а отже позивач правомірно включив до податкового кредиту суму, зазначену в податковій накладній № 13 від 28.03.2003р. на суму 3 500 грн. у періоді виправлення помилки.

Також колегія суддів погоджується із висновками судів щодо завищення податкового кредиту на суму 10941 грн. 00 коп. в силу п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.3 п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР (168/97-ВР) .

Як встановлено судами попередніх інстанцій, завищення відшкодування ПДВ у сумі 10941 грн. з бюджету за квітень 2004р. було виявлено внаслідок неприйняття до уваги перевіряючими записів в книзі придбання № 790, № 791 на суму ПДВ 12257,09 грн., які були зроблені підприємством пізніше квітня, а саме у грудні 2004р. Запис № 790, № 791 було здійснено у книзі придбання товарів (робіт, послуг) пізніше внаслідок того, що вказані строки були пропущені при переносі даних із книги придбання в електронному вигляді в писемний варіант, і добавлені в книгу після виявлення помилки. Помилка не призвела до відображення неправдивих даних декларації ПДВ за звітний місяць, оскільки декларація з ПДВ за квітень 2005р. була заповнена на підставі даних книги придбання в електронному вигляді.

За таких обставин, в цій частині позивачем також не порушено норми чинного податкового законодавства.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2006 року та постанову господарського суду Запорізької області від 16.03.2006 року залишити без змін.

Справу № 5/3/06-АП повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .