Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.I.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Каліушко Ф.А.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 року

та постанову Господарського суду Львівської області від 17.01.2007 року

по справі № 5/3364-28/395А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "НПК-Галичина"

до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

про спонукання до вчинення дій щодо дострокового погашення векселів за рахунок бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 року Відкрите акціонерне товариство "НПК-Галичина" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області (далі по тексту - відповідач, скаржник) про спонукання до вчинення дій щодо дострокового погашення векселів серії АА №0110381 від 08.11.2006 року на суму 50887,36 грн. та серії АА №0110382 від 08.11.2006 року на суму 64300,41 грн. за рахунок бюджетного відшкодування.

Постановою Господарського суду Львівської області від 17.01.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 року у справі №5/3364-28/395А позов задоволено.

Суди мотивували свої рішення тим, що позивач правомірно здійснив погашення зазначених векселів, оскільки станом до настання строку платежу він мав підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року в сумі 1190221 грн. та прийняв самостійне рішення про дострокове погашення векселів шляхом заліку бюджетного відшкодування, що відповідає вимогам ч. 4 пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР (168/97-ВР) (далі - Закон № 168/97)

.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне. Позивачем видано податкові векселі: серії АА № 0110381 від 08.11.2006 року на суму 50887,36 грн. із строком платежу 07 грудня 2006 року; та серії АА №0110382 від 08.11.2006 року на суму 64300,41 грн. із строком платежу 07 грудня 2006 року. Зазначені векселі авальовані КБ "ПриватБанк".

Листами від 20.11.2006 року №54/01/165 та від 24.11.2006 року №54/01-167 позивач звернувся до ДПI у Дрогобицькому районі з проханням погасити зазначені податкові векселі за рахунок бюджетного відшкодування по ПДВ відповідно до п.п 11.5 ст. 11 Закону № 168/97 (168/97-ВР) , проте листом від 29.11.2006 року №3104/10/16-216 ДПI у Дрогобицькому районі Львівської області відмовила позивачу в такому клопотанні посилаючись на те, що податкові векселі серії АА № 0110381 від 08.11.2006 року на суму 50887,36 грн. та серії АА №0110382 від 08.11.2006 року на суму 64300,41 грн., термін погашення яких 07.12.2006 року, відносяться до векселів 1 категорії, і не можуть бути переведені в 0 категорію, оскільки згідно даних відділу обліку та звітності станом на 08.11.2006 року в картці особового рахунку ВАТ НПК "Галичина" по податку на додану вартість рахувалась переплата за рахунок заявлених сум бюджетного відшкодування 37557642 грн., однак, суми бюджетного відшкодування, що підтверджена актами перевірок немає.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що враховуючи положення п. 1.16 ст.1 Закону № 168/97 (168/97-ВР) , п. 2, п. 5 розділу 1 "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року № 1104 (1104-97-п) (Iз змінами і доповненнями станом на час виникнення спірних правовідносин - далі Порядок № 1104), ч. 7, ч. 4 пункту 11.5 статті 11 Закону № 168/97-ВР (168/97-ВР) (в редакції Закону України від 07.07.2005 року № 2771-IV (2771-15) ) обов'язковою умовою для погашення податкового векселя шляхом заліку сум бюджетного відшкодування з ПДВ законодавець встановлює наявність у платника до настання граничного строку погашення такого векселя суми бюджетного відшкодування, яка підтверджена податковим органом. При цьому, виходячи з роз'яснення ДПА України від 29.08.2006 року № 16071/7/16-1517 під терміном підтверджена пода0тковим органом сума бюджетного відшкодування, який вживається у пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , слід вважати суму податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки (здійснених у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року N 350).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на дату видачі векселів в позивача в картці особового рахунку обліковувалася переплата по ПДВ за рахунок задекларованих позивачем сум бюджетного відшкодування, яка перевищувала, яка перевищувала загальну суму по обох векселях, підтвердженням чого є акт перевірки від 01.11.2006 року №463/23-1/00152388, складений відповідачем за результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2006 року. З картки особового рахунку ВАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" по ПДВ також вбачається, що 10.11.2006 року до картки особового рахунку внесено запис про підтвердження суми задекларованого ПДВ в розмірі 1190221 грн. по декларації № 22642 від 20.09.2006 року, за серпень 2006 року.

Як вбачається із матеріалів справи, акт перевірки № 463/23-1/00152388 було складено 01.11.2006 року, а запис про підтвердження суми задекларованого ПДВ в розмірі 1190221 грн. внесено до картки особового рахунку ВАТ "НПК-Галичина" лише 10.11.2006 року, тобто через 10 днів.

Наведене свідчить про те, що за умови дотримання ДПI у Дрогобицькому районі строків, передбачених пунктами 4.11 та 5.1 "Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" (затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року N350), облікова операція по відображенню в картці особового рахунку ВАТ "НПК - Галичина" підтвердження суми бюджетного відшкодування в розмірі 1190221 грн. за серпень 2006 року по Акту перевірки від 01.11.2006 року №463/23-1/00152388 повинна була бути здійснена до 08.11.2006 року, а не 10.11.2006 року - через 10 днів.

Таким чином, виникнення даного спору спричинено безпідставним невідображенням податковим органом станом на 08.11.2006 року в картці особового рахунку ВАТ "НПК -Галичина" підтвердженої перевіркою суми бюджетного відшкодування в розмірі 1190221 грн., оскільки саме даний факт був підставою залишення без виконання податковим органом вимоги листа позивача від 24.11.2006 року №54/01-167. Проте, відповідальність за несвоєчасне відображення податковим органом підтвердженої перевіркою суми бюджетного відшкодування в обліковій картці платника ПДВ не є сферою відповідальності позивача .

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що податковим органом безпідставно не здійснено дострокове погашення податкових векселів, а позовні вимоги ВАТ "НПК - Галичина" є правомірними та обгрунтованими.

Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 року та постанову Господарського суду Львівської області від 17.01.2007 року по справі № 5/3364-28/395А такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 року та постанову Господарського суду Львівської області від 17.01.2007 року по справі № 5/3364-28/395А залишити без змін.

Справу № 5/3364-28/395А повернути до Господарського суду Львівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .