22-а-17/09 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 18.02.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова та за апеляційною скаргою ТОВ "Торговий дім "Електричні машини"на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2008 року по справі № 2а-668/08

за позовом ТОВ "Торговий дім "Електричні машини"

до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, ГУДК в Харківській області

3-тя особа УДК у Ленінському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю прокуратури Ленінського району м. Харкова

Позивач, ТОВ "Торговий дім "Електричні машини", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати повідомлення-рішення від 12.09.2007р. №0000311620/0 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 р на суму 190163,00 грн. недійсним, стягнути з Державного бюджету на користь позивача 285081,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом перерахування на поточний рахунок позивача та стягнути з ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на користь позивача суму судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову до суду в розмірі 1700,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2008 року по справі № 2а-668/08 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговий дім "Електричні машини"94918,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, шляхом перерахування на поточний рахунок позивача. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговий дім "Електричні машини"судовий збір в розмірі 566,10 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ТОВ "Торговий дім "Електричні машини", не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає, що постанова не відповідає фактичним обставинам справи, винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судом при винесенні даної постанови неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2008 р., прийняти нову постанову, якою визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова №0000311620/0 від 12.09.2007 р. та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговий дім "Електричні машини" 190163,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 р.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає постанову в частині задоволення позовних вимог прийнятою при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи, посилаючись на

Справа № 22-а-17/09 Головуючий 1 інстанції: суддя П"янова Я.В.

Категорія: 2.11 Доповідач 2 інстанції: суддя Подобайло З.Г.

те, що судом першої інстанції не було з’ясовано про відшкодування підтвердженої суми задекларованого бюджетного відшкодування в розмірі 94918,0 грн. в грудні 2007 року, але позивач безпідставно не уточнив вимоги шляхом виключення вказаної суми з вимог.

Апелянт вказує, що після проголошення вступної та резолютивної частини рішення 05.02.08 р. ним протягом 2 днів з’ясоване питання про відшкодування підприємству суми бюджетного відшкодування за спірний період з урахуванням зменшення на 4503,0 грн. за поданим уточнюючим розрахунком та 08.02.08 р. повідомлено суд, але судом не виніс додаткову постанову відповідно ст. 168 КАС України та не вжив заходів щодо виправлення власної помилки згідно ст. 169 КАС України та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2008 року в частині задоволення позову про стягнення з Держбюджету суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за червень 2007 року в розмірі 94918,0 грн. та ухвалити нове рішення про закриття провадження в цій частині.

Прокурор, що бере участь у справі, в судовому засіданні підтримав позицію державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Харкова підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга ТОВ "Торговий дім "Електричні машини" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до протокольної ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2008 року УДК у Ленінському районі м. Харкова залучено до слухання справи в якості відповідача

Частково задовольнивши вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за даними податкової декларації у травні 2007 р. позивач задекларував від'ємне значення на суму 94918,0 грн. (яке відображене у рядку 18.2. декларації з ПДВ за травень), то ця сума і підлягає бюджетному відшкодуванню у червні 2007 року, а не 285081,0 грн., як помилково вважає позивач та дійшов висновку про правомірність визначення ДПІ завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2007 р. на 190163,0 грн. про що прийнято податкове повідомлення-рішення, винесене відповідачем на різницю наведених сум (285081-94918=190163), рішення відповідає нормам чинного законодавства, а вимоги позивача в частині визнання податкового повідомлення-рішення від 12.09.2007р. №0000311620/0 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 р на суму 190 163,00 грн. не дійсним та відшкодування вказаної суми з Державного бюджету України, задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Бюджетним відшкодуванням, згідно з п. 1.8. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"зі змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97 -ВР (168/97-ВР) ) є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачено п.7.7. ст.7 Закону № 168/97 –ВР.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

За положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями передбачена можливість виправлення платником податку самостійно виявлених ним помилок у показниках раніше поданої податкової декларації шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини, що підприємство позивача є юридичною особою згідно свідоцтво про державну реєстрацію від 27.11.2001 р., взятий на податковий облік у ДПІ у Ленінському районі м. Харкова за № 1676 від 06.12.2001 р., зареєстрований як платник податку на додану вартість у тій же податковій інспекції про що видано свідоцтво від 12.01.2002 р. №29138896.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини, що позивач надав відповідачу декларацію з податку на додану вартість за червень 2007 року, де зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 285081,0 грн. на рахунок платника в установі банку та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, оплата якої підтверджена платіжними дорученнями, про те, що перевірку цієї декларації здійснено ДПІ та встановлено право підприємства на часткове бюджетне відшкодування в розмірі 94918,0 грн., за результатами перевірки складено акт від 30.08.2007 року № 1965/16-004/31645126 та на підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2007 р. №0000311620/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на підставі п.п.б пп 4.2.2. ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 2012.2000 р. "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"та п.п. 7.7.1,7.7.2. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість"за червень 2007 року у розмірі 190163,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2007 року відповідачем здійснено у зв’язку з різним розумінням положень п.п.7.7.1 та 7.,7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

При зменшенні суми бюджетного відшкодування оскаржуваним рішенням ДПІ виходила з того, що згідно декларації з ПДВ за травень 2007р. позивачем задеклароване від'ємне значення ПДВ в сумі 94918,0 грн. (рядок 18.2). В той же час в даній декларації в рядку 23 зазначений залишок від'ємного значення ПДВ попереднього періоду (квітня) в сумі 220075,0 грн., тому саме у травні позивач мав право на отримання бюджетного відшкодування цієї суми (залишку від'ємного значення квітня в розмірі 220075,0 грн.), для чого повинен був включити дану суму в рядок 25 декларації за травень та відповідно від вибраного напрямку відшкодування (на рахунок в банку або у зменшення зобов'язань наступних періодів) зазначити дану суму у рядку 25.1 або 25.2, чого зроблено не було. Розрахунок бюджетного відшкодування за травень позивач також не надав. Наслідком невикористання суми від'ємного значення квітня у здійсненні бюджетного відшкодування у травні є те, що дана сума вже не може приймати участь в розрахунках бюджетного відшкодування майбутніх податкових періодів (зокрема червня).

Така позиція, на думку ДПІ витікає з аналізу норм п.п.7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість", тобто для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ мають значення тільки показники двох податкових періодів (звітного та наступного), тобто у червні не можливо заявляти до відшкодування з бюджету ПДВ, від'ємне значення якого виникло не у травні, а раніше (в даному випадку у квітні), тому позивач незаконно включив суму 220075,0 грн. в рядок 26 декларації травня як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду, хоча дана сума не є будь-яким залишком після бюджетного відшкодування, оскільки самого факту бюджетного відшкодування у травні не відбулось, відповідно неправомірно позивачем дана сума (220075,0 грн.) зазначена у рядку 23.2 декларації за червень та неправомірно врахована у визначенні суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у червні у розмірі 285081,0 грн. (рядок 25 декларації за червень).

Оскільки згідно рядку 18.2 декларації за травень фактично від'ємне значення ПДВ в травні склало 94918,0 грн., то ця сума і підлягає бюджетному відшкодуванню у червні, а не 285081грн., як помилково вважає позивач.

Колегія суддів вважає таку позицію ДПІ, з якою погодився суд першої інстанції неправомірною.

Колегією суддів встановлено, що позивач подав ДПІ декларації з податку на додану вартість за травень 2007 р. з вказанням в рядку 22.2 суму у розмірі 94918,0 грн., в рядку 26 суму у розмірі 220075,0 грн. та декларації червень 2007 р. з вказанням суми у розмірі 94918,0 грн. в рядку 23.1, та в рядку 23.2 суми у розмірі 220075,0 грн. Такі дії підприємства відповідають пп..7.7.1. п.7.7ст. 7 закону України "Про податок на додану вартість". Також подано Розрахунок суми бюджетного відшкодування за червень 2007 р., що є додатком 3 до декларації .

На підставі п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 I у травні 2007 року подано уточнюючий розрахунок № 20159 від 11.05.2007 р. по декларації за березень 2007 р. в якому уточнюється від"ємне значення рядка 8.6 додатка 5 у розмірі 5259,0 грн. і уточнюючий розрахунок № 21908 від 24.05.2007 р. за лютий 2007 р., яким уточнюється позитивне значення рядка 8.5 додатку 5 в сумі 216164,0 грн., у зв’язку з чим до рядка 23.4 декларації з ПДВ за червень 2007 року включені значення вказаних рядків попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 210905,0 грн., і сума залишку від"ємного значення попереднього періоду в декларації за червень 2007 року складає 525898,0 грн.

В Розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2007 р. позивачем у рядок 1 перенесено суму ПДВ із рядка 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2007 р., який сформовано шляхом вирахування з залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду дорівнює (рядок 23 декларації з ПДВ за червень 2007 р.) позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного податкового періоду (рядок 20 декларації з ПДВ за червень 2007 р.) у розмірі 525898,0 грн.

Показник рядка 23 податкової декларації з ПДВ за червень 2007 р. визначено шляхом складання значень рядків 22.2., 26 декларації з ПДВ за травень 2007 р., рядка 8.6. уточнюючого розрахунку № 20159 від 11.05.2007 р. за березень 2007 р., поданого в травні 2007 р. і рядка 8.5. уточнюючого розрахунку № 21908 від 24.05.2007 р. за лютий 2007 р. поданого в травні 2007 р.: 94918+220075+((-5259)+216164)=525898.

Тобто, у формуванні залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду (рядок 23 декларації з ПДВ за червень 2007 р.) беруть участь показники відповідних рядків податкових декларації з ПДВ за червень і травень 2007 р., в рядок 2 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2007 р. позивачем перенесено дані із рядка 17 податкової декларації з ПДВ за травень 2007 р. у розмірі 321346,0 грн.

В рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2007 р. позивачем вказано суму податку на додану вартість, фактично сплачену постачальникам товарів (послуг) у травні 2007 р. в сумі 285081,0 грн., що підтверджується платіжними дорученнями залученими до матеріалів справи.

Показник рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2007 року, становить суму вказану в рядку 1 даного розрахунку у розмірі 525898,0 грн. в межах суми вказаної в рядку 3 даного розрахунку у розмірі 285081,0 грн. та вказана в рядку 25 декларації з ПДВ за червень 2007 р.

При перевірці ДПІ були враховані декларації та уточнюючі розрахунки та актом перевірки, підтверджено суми податкових зобов'язань, податкового кредиту, суму податкового кредиту травня 2007 р. фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у травні 2007 р. постачальникам таких товарів (послуг), порушень Закону № 168/97-ВР (168/97-ВР) при визначенні позивачем суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, тобто показника рядка 24 декларації з податку на додану вартість за червень 2007 р. не встановлено.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в розумінні п.п.7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"сума податку на додану вартість, яка в поточному періоді не підлягає бюджетному відшкодуванню, в наступному податковому періоді не втрачає статусу податкового кредиту і коли наступний період стане поточним, знову декларується до бюджетного відшкодування, тобто, при розрахунку суми бюджетного відшкодування слід враховувати не різницю значень податкового кредиту і податкових зобов'язань одного (окремого) податкового періоду, що передує звітному (рядок 18.2. декларації з ПДВ), а увесь залишок такого від'ємного значення минулого податкового періоду, що включений до складу податкового кредиту звітного податкового періоду (тобто рядок 23 декларації з ПДВ) у зв’язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000311620/0 від 12.09.2007 р. про зменшення позивачу суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2007 р. на 190163,00 грн. є протиправним та винесеним в порушення п.п. 7.7.1,7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР і відповідно вказана сума підлягає відшкодуванню з держбюджету України згідно положень пп.7.7.5,7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Колегія суддів вважає, що таке формування суми від"ємного значення ПДВ не суперечить діючому податковому законодавству України, а навпаки, узгоджується з вимогами п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР .

Крім цього, слід зауважити, що сума від"ємного значення ПДВ в розмірі 285081,0 грн. (зазначена в рядку 23.2 декларації за червень 2007 року) не брала участь у бюджетному відшкодуванні попередніх податкових періодів, позивачем не приймалося самостійного рішення про зарахування такої суми у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів. В ході перевірки не встановлено порушень п. 7.2 ст. 7 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР щодо включення сум до податкового кредиту згідно належним чином оформлених податкових накладних. При цьому враховується, що позивачем дотримані вимоги п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР щодо заявлення до відшкодування суми від"ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Апеляційним судом встановлено, що декларації були подані органу казначейства відповідно вимог вказаного Закону (168/97-ВР) .

У зв’язку з вищевикладеним, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме вказаного Закону № 168/97-ВР (168/97-ВР) та відповідно положень ст. 202 КАС України підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції було задоволено позов та стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговий дім "Електричні машини"94918,0 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка підтверджена перевіркою ( постанова від 05 лютого 2008 року ).

Колегією суддів встановлено, що ще у грудні 2007 року позивач подав ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 59827 від 18.12.2007 р. за червень 2007 р., яким сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в установі банку зменшена на 4503,0 грн. та уточнена сума бюджетного відшкодування становить 280578,0 грн.

З урахуванням вказаного уточнюючого розрахунку 19 грудня 2007 р. позивачу платіжним дорученням № 76 за висновком ДПІ від 18.12.2007 року перераховано 90415,0 грн. податку на додану вартість за червень 2007р.

Вказана інформація не була надана сторонами суду першої інстанції, що призвело до ухвалення рішення про стягнення з бюджету сум ПДВ, які були повернуті підприємству з бюджету. Тобто, невідшкодованою залишилась сума бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2007 року у розмірі 190163,0 грн., що встановлено судом апеляційної інстанції та враховано при прийнятті постанови за наслідками розгляду апеляційних скарг (190163,0 грн. = 285081,0 грн. заявлено до відшкодування - 190163,0 грн. зменшено за рішенням ДПІ від 12.09.2007 р.= 94918,0 грн. підтверджено ДПІ та стягнуто судом, але в грудні 2007 року за уточненим розрахунком до декларації за червень 2007 р. зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 285081,0 грн. на 4503,0 грн. та складає 280578,0 грн., відшкодовано за висновком ДПІ у розмірі 90415,0 грн. з урахуванням зменшеної суми 4503,0 грн.).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги позивача правомірними, доводи апеляційної скарги відповідача –ДПІ безпідставними, а висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства України.