Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Шавеля Р.М.,

суддів Стародуба О.П. та Каралюса В.М.,

при секретарі - Романишин О.Р.,

з участю осіб:

від позивача - ОСОБА_1.;

від відповідача - ОСОБА_2., довіреність № 15/09-02 від 05.01.2009р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 26.05.2008р. у справі № 2а-14/08/0308

за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської обл.

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання призначити пенсію як науково-технічному працівнику,-

08.06.2007р. позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про часткову зміну позовних вимог, просить визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду /ПФ/ України в м.Луцьку Волинської обл. щодо невиконання вимог п.п.36-38 постанови правління ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р. (z1566-05) "Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , та непризначення пенсії як науково-технічному працівнику протиправною; зобов'язати відповідача призначити йому пенсію як науково-технічному працівнику відповідно до Закону України "Про науково-технічну діяльність" (1977-12) , врахувавши у стаж наукової роботи період роботи в Луцькому відділенні Львівського державного проектного інституту "Діпроспецавтотранс" з 20.04.1973р. по 03.02.1997р. з моменту звернення; відшкодувати судові витрати в розмірі 500 грн., сплачені за правову допомогу (а.с.2-3, 70).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 26.05.2008р. у задоволенні заявленого позову відмовлено за безпідставністю і необґрунтованістю (а.с.97-98).

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив позивач ОСОБА_1., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.104-107).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що наведені судом підстави відмови у задоволенні позову не відповідають вимогам Закону України "Про науково-технічну діяльність" (1977-12) ; Львівський державний проектний інститут "Діпроспецавтотранс" та його Луцьке відділення згідно статутних документів як основний вид діяльності виконували проектно-конструкторські роботи, що відповідає визначенню науково-технічної діяльності, через що останні є науковими установами.

Окрім цього, у Луцькому відділенні інституту діяла технічна рада, яка відповідає визначенню ст.10 Закону України "Про вчену раду наукової установи"; суд не з'ясував, чому інститут одним працівникам видавав довідки про науково-технічну діяльність, а іншим відмовив в їх наданні; лист Міністерства освіти № 15/05-152 від 04.03.2003р. (v-152290-03) не може встановлювати правові норми, оскільки він не зареєстрований у встановленому порядку в Міністерстві юстиції України.

Поряд з цим, Луцьке відділення інституту виконувало лише державні замовлення, а тому не потребувало підтримки держави і податкових пільг, через що не проходило державну атестацію; у представленій позивачем трудовій книжці наведені дані про його наукову діяльність, через що не має необхідності у представленні уточнюючої довідки; посади, на яких він працював, також відповідають постанові КМ України № 257 від 04.03.2004р. (257-2004-п)

Заслухавши суддю-доповідача, позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач працював протягом 20.04.1973р. - 03.02.1997р. в Луцькому відділенні Львівського державного проектного інституту "Діпроспецавтотранс" (правонаступником якого є ВАТ "Укрмашпромпроект") на посадах керівника групи відділу нестандартного обладнання та керівника групи комплексного відділу технологічного проектування, що підтверджується копією трудової книжки і довідкою ВАТ "Укрмашпромпроект" (а.с.4-5, 9).

22.01.2007р. позивач звернувся до Управління ПФ України в м.Луцьку Волинської обл. із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону України "Про науково-технічну діяльність" (1977-12) , врахувавши у стаж наукової роботи період роботи в Луцькому відділенні Львівського державного проектного інституту "Діпроспецавтотранс" з 20.04.1973р. по 03.02.1997р. (а.с.6).

Відповідно до рішення Управління ПФ України в м.Луцьку Волинської обл. від 24.01.2007р. у задоволенні заяви позивача та призначення йому наукової пенсії відмовлено (а.с.7-8).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність":

науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання;

науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації;

науково-дослідна (науково-технічна) установа - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Також згідно ст.24 вказаного Закону пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.

Належність організації (в тому числі й проектної) до наукових установ засвідчується статутними документами, відповідною реєстрацією і подачею звітності в органи державної статистики (форма 1 - наука) та може бути підтверджена результатами атестації установи у відповідності до постанови КМ України № 469 від 07.04.1998р. "Про затвердження Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ" (469-98-п) .

Із змісту статуту Державного інституту по проектуванню заводів спеціалізованого автомобільного транспорту /Діпроспецавтотранс/ Міністерства автомобільної промисловості СРСР, затв. заступником Міністра автомобільної промисловості СРСР 09.06.1969р., із змінами від 28.10.1985р., Статуту Луцького відділення Державного інституту по проектуванню заводів спеціалізованого автомобільного транспорту /Діпроспецавтотранс/ Міністерства автомобільної промисловості СРСР, затв. заступником Міністра автомобільної промисловості СРСР 05.04.1973р. (а.с.26, 27-34), слідує, що діяльність таких не відноситься до наукової.

Так, згідно статуту Луцького відділення інституту основними завданнями відділення були виконання робочих креслень усіх частин проекту для будівництва нових, реконструкції та розширення діючих підприємств та інших об'єктів автомобільної промисловості, проектування нестандартного обладнання, а також здійснення авторського нагляду і технічної допомоги в будівництві на основі договорів із замовниками; здешевлення вартості будівництва проектних установ та нестандартизованого обладнання шляхом покращення якості проектів, що розробляються, широкого застосування типових і повторного застосування економічних індивідуальних проектів, типових будівельних конструкцій і виробів, застосування у цих проектах найновіших технологічних процесів і методів організації виробництва; та ін.

Завдань та функцій, пов'язаних із науковою діяльністю, у статуті Луцького відділення інституту не наведено.

Відповідно до листа ВАТ "Діпроспецавтотранс" № 159/01 від 10.10.2006р. вказана установа не проходила державної реєстрації як наукова установа за Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) і не була включена до Державного реєстру наукових установ (а.с.79).

Наказ Міністра автомобільної промисловості СРСР № 97 від 22.04.1969р. "Про заходи щодо розвитку проектних організацій Міністерства" не стосується безпосередньо Луцького відділення інституту, не спростовує вищевказаних статутних вимог діяльності відділення, при цьому підтверджує факт проектної діяльності як основного виду діяльності вказаної установи (а.с.22-25).

Також звіти за формою 1 - наука подавалися всіма підприємствами, установами і організаціями, які займалися науковою діяльністю, однак, згідно вимог Закону України "Про науково-технічну діяльність" (1977-12) визначальним фактором для належності установи до наукової є обсяг науково-технічної діяльності (понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт), а не факт здавання звітів про виконання наукових та науково-технічних робіт (а.с.35-40).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що Луцьке відділення Львівського державного проектного інституту "Діпроспецавтотранс" не належить до наукових установ і його діяльність не відповідала вимогам Закону України "Про науково-технічну діяльність" (1977-12) , оскільки не підтверджується поданими по справі доказами.

Із змісту ст.24 Закону України "Про науково-технічну діяльність" слідує, що до наукового стажу, який дає право на наукову пенсію, зараховується час роботи на посадах, що передбачені Переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затв. постановою КМ України № 257 (257-2004-п) від 04.03.2007р., і працюють безпосередньо в наукових підрозділах підприємств, установ, організацій (їхніх філіях, відділеннях), і відповідно до трудового договору (контракту) професійно займаються науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю, що підтверджується відповідними довідками за підписом керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою КМ України № 637 від 12.08.1993р. (637-93-п) , основним документом для визначення трудового стажу є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж наукової роботи. Якщо із записів трудової книжки чітко не можна визначити правовий статус наукової установи, статус структурного підрозділу, що підтверджує науковим напрям його діяльності, або з назви посади безпосередньо не випливає її науковим напрям, додатково видається уточнююча довідка, у якій має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, а також первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Із змісту вказаних вимог слідує, що обов'язковою умовою зарахування до наукового стажу часу роботи наведених осіб є належність підрозділу, в яких вони працювали до наукових, що підтверджується уточнюючою довідкою.

Наявна в матеріалах справи довідка ВАТ "Укрмашпроект" № 65-1/3 від 10.05.2007р. не містить відомостей щодо наукового напрямку діяльності вказаної установи, а також щодо наукової діяльності за основним місцем праці позивача (а.с.9).

Отже, під час розгляду справи апелянтом не було надано документів, які б підтверджували належність підрозділу, в якому він працював, до наукових, а також доказів того, що він займався науковою діяльністю.

Разом з тим, відповідно до роз'яснень Міністерства освіти і науки України (лист № 15/05-152 від 04.03.2003р (v-152290-03) . "Щодо призначення працівникам проектних організацій пенсій відповідно до Закону України "Про науково-технічну діяльність") наукова і науково-технічна діяльність (у всіх своїх формах або видах) може бути визнана такою лише у випадку, коли її результат відповідає зазначеним умовам Закону (1977-12) . Діяльність (у тому числі і характерні для проектних організацій види робіт - технічне керівництво проектом, розробка проектно-кошторисної документації, розрахунки, що визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні, економічні та інші рішення, розробка типових чи індивідуальних проектів для різних галузей промисловості тощо), якщо вона має своїм результатом інженерне (або інше) рішення, що не містить наукової новизни, не може бути віднесена до наукової (науково-технічної) діяльності (незалежно від рівня важливості її результатів для країни).

Також у цьому роз'ясненні вказується, що можливість віднесення до наукових працівників тих осіб, які займали посади, що є в переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників, проте за своїми назвами є аналогічними з посадами в ненауковій сфері (зокрема посади головного інженера (конструктора, технолога, іншого фахівця), провідного інженера (конструктора, технолога, іншого фахівця) тощо), має бути підтверджена відповідно до чинного законодавства додатковою інформацією про науковий характер їхньої основної роботи протягом періоду посідання цих посад. Такий висновок (інформація), отриманий на підставі аналізу результатів роботи особи (зафіксованих у відповідних джерелах інформації або в документації) з точки зору виявлення в ній насамперед ознак наукової новизни та відповідності особи іншим вимогам згідно із статтями 1, 6 Закону, надається за підписом керівника установи, організації або їхнього правонаступника до органів, що призначають пенсії.

Судом першої інстанції правомірно прийнято до уваги вказаний лист Міністерства освіти і науки України, оскільки такий виданий компетентним органом, носить роз'яснювальний характер і ґрунтується на нормах Закону України "Про науково-технічну діяльність" (1977-12) .

Вищевказаних висновків суду не спростовують також надані позивачем копії наказу Львівського державного проектного інституту "Діпроспецавтотранс" № 84 від 22.07.1986р. про затвердження технічної ради (а.с.109-110) та посадової інструкції керівника групи (а.с.118-123), оскільки такі не свідчать про науковий напрям діяльності Луцького відділення інституту та науково-технічна діяльність позивача.

Окрім цього, зміст долученого позивачем до справи протоколу технічної ради від 16.01.1978р. підтверджує саме здійснення Луцьким відділенням інституту своїх статутних напрямків, які не пов'язані із науковою діяльністю (а.с.111-112).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, через що заявлений позов не підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 94, ч.3 ст. 160, ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 26.05.2008р. залишити без задоволення, а вказану постанову міськрайонного суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.